В Мінекономіки нагадали про законодавчі вимоги до суми та строків виплати працівникам зарплати за першу половину місяця.
Зарплату виплачують працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колдоговором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюють виплату.
Розмір зарплати за першу половину місяця визначають колдоговором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Водночас гарантії працівникам на час простою, встановлені частиною 1 статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), з оплатою не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) не є оплатою за фактично відпрацьований час. Оплата простоїв не з вини працівника належить до складу фонду додаткової зарплати як оплата за невідпрацьований час (п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати від 13 січня 2004 року № 5).
З позиції Мінекономіки оплату простоїв не з вини працівників здійснюють у встановлені для виплати зарплати строки у загальному порядку, адже виключень для такої зарплатної виплати не передбачено.
Щодо мінімального розміру оплати за першу половину місяця простою, то розмір такої оплати обчислюють на підставі табеля обліку робочого часу (з 1 по 15 число), з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою.
Відповідна позиція Мінекономіки викладена у листі 2 квітня 2021 року № 4711-06/20380-07.
Також в міністерстві звертали увагу, якщо час простою оплачений менше ніж середній заробіток працівника, то цей період виключають з розрахункового періоду при обчисленні сум відпускних (лист від 4 серпня 2020 року № 3511-06/48200-07).
Джерело: buh.ligazakon.net
