Мінсоцполітики в листі від 25.02.2015 р. № 76/13/116-15 розповіло про нюанси надання соціальної відпустки працівникам, які мають дітей
Одинока мати, яка виховує двох дітей віком до15 років, має право на додаткову соціальну відпустку на підставі «одинока мати» та «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років» тривалістю 17 календарних днів.
Право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері:
— жінка, яка не перебуває у шлюбі йі у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері;
— вдова;
— жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має).
Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, жінці, яка виховує дитину без батька, в тому числі і жінці, яка народила дитину, не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, і при цьому батько визнав дитину, і жінці, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні.
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред’явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Отже, для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред’явлений будь-який офіційно складений, оформлений та завірений в установленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.
Зокрема, одним з таких документів, наприклад, може бути:
— рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
— ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача за позовом про стягнення аліментів;
— акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією або будь-який інший комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів в акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;
— довідка зі школи про те, що батько не бере участі в вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і часу народження дитини, до чи після. Працівник також не втрачає право на нього у році смерті дитини або досягнення ним граничного віку для його надання. Але право на нього має тільки жінка, яка працює. Тому реалізувати своє право на використання цієї відпустки вона може за умови, якщо в день початку відпустки має стаж роботи в рахунок року, за який просить надати їй відпустку, тривалістю хоча б один день.
Одинока мати, яка виховує доньку у віці 17 років, втрачає право на таку відпустку в році реєстрації дочкою шлюбу або за наявності відповідного рішення про надання їй повної цивільної дієздатності.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Таким чином, виплата грошової компенсації за додаткову соціальну відпустку допускається тільки при звільненні.
За матеріалами HRлиги
