Сьогодні чимало підприємств застосовують відрядну систему заробітної плати, а саме відрядно-преміальну, тобто працівникові нараховується премія за виконання (чи перевиконання) певних кількісних і якісних показників. Розмір премії встановлюється керівництвом. Проте бувають випадки, коли працівник вчинив якийсь дисциплінарний проступок чи порушив трудову дисципліну. Постає питання: за які дисциплінарні та інші проступки і на який термін може бути зменшена або не виплачена премія працівникові, що працює за відрядно-преміальною системою оплати праці? Також зі статті ви дізнаєтесь, які існують види відрядної системи оплати праці, з якою метою та на який термін запроваджується відрядно-прогресивна система оплати праці. Чи має право керівник підприємства в односторонньому порядку збільшити або зменшити розмір премії?
Правильно організована відрядна форма оплати праці створює у працівників зацікавленість у збільшенні випуску продукції установленої якості, підвищенні кваліфікації, застосуванні передових методів і прийомів праці тощо. При відрядній системі оплати праці заробітна плата нараховується за виконаний обсяг роботи, вироблену продукцію за відрядними розцінками, обчисленими за встановленими тарифними ставками і нормами виробітку або часу.
ВИДИ ВІДРЯДНОЇ СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Відрядна система заробітної плати за способом обліку має кілька різновидів:
- пряма відрядна;
- відрядно-прогресивна;
- акордна;
- побічно-відрядна.
При цьому відрядна система заробітної плати може бути індивідуальною і колективною.
Пряма відрядна система оплати полягає в тому, що кожна одиниця продукції оплачується за незмінною відрядною розцінкою незалежно від рівня виконання норми виробітку чи норми часу. Порядок визначення відрядної розцінки залежить від того, що покладено в основу нормування праці. Якщо при виконанні певної роботи нормою праці є кількість виготовленої продукції, то застосовується відрядна розцінка відповідно до ст. 90 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
При обчисленні відрядної розцінки потрібно, щоб її складові елементи обчислювалися за однакову одиницю часу — годину, робочий день, місяць. Для визначення розміру заробітної плати працівника відрядна розцінка, незалежно від способу її обчислення, помножується на кількість виготовленої працівником продукції.
Відрядно-прогресивна система заробітної плати є однією з найбільш складних з юридичної точки зору. Її сенс полягає в тому, що працівник у разі перевиконання норми виробітку при дотриманні якісних показників праці одержує винагороду прогресивно зростаючими відрядними розцінками. Правильне застосування цієї системи сприяє зростанню випуску продукції без збільшення обладнання і чисельності працівників, тобто веде до зростання продуктивності праці працівників.
Оплата за цією системою пов’язана з визначенням і виплатою прогресивних доплат, правове регулювання яких відрізняється від правового регулювання основної оплати праці за твердими відрядними розцінками.
Відрядно-прогресивна система вводиться з метою значного підвищення продуктивності праці на відповідальних дільницях виробництва, є заохочувальною, проте не є постійною, оскільки запроваджується на певний строк.
Вихідною базою введення відрядно-прогресивної системи є певний рівень виконання встановлених норм виробітку, досягнення яких дає працівнику право на оплату продукції, що вироблена понад досить високу норму, за прогресивно зростаючими відрядними розцінками. Введення, скасування чи перегляд відрядно-прогресивної системи заробітної плати є зміною істотних умов трудового договору, тому при їх проведенні повинні виконуватись умови, передбачені ст. 32 КЗпП.
При акордній системі оплати праці винагорода виплачується за кінцевий результат комплексу робіт — наприклад, готовий будівельний об’єкт, монтаж певного обладнання та ін. Акордна оплата визначається на підставі норм виробітку чи норм часу, що передбачені на окремі види робіт як складових цілісного об’єкта. Тому остаточний розрахунок за роботу проводиться після прийняття всього об’єкта. Акордна система оплати праці запроваджується для посилення матеріальної зацікавленості в скороченні строків виконання робіт без зниження їх якості.
Побічно-відрядна система заробітної плати, як правило, застосовується для оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують основне виробництво. Їх заробіток визначається за відрядними розцінками, що встановлені на одиницю продукції, виготовлену робітниками основного виробництва.
Переважно заробітна плата нараховується і виплачується індивідуально кожному працівнику. Почасова система оплати праці застосовується здебільшого для оплати праці службовців. Для робітників ця система є доцільною в умовах механізації і автоматизації виробництва, зокрема на дільницях і видах робіт з регламентованим режимом виробництва, при обслуговуванні апаратури, на дослідних виробництвах тощо.
Залежно від того, який проміжок часу взято для обчислення заробітку, почасова система поділяється на погодинну, поденну і помісячну. При почасовій і поденній оплаті заробіток визначається шляхом множення відповідної часової чи денної тарифної ставки на число відпрацьованих в обліковому періоді (як правило — календарний місяць) годин або днів.
При помісячній оплаті за відпрацьований повний місяць виплачується місячна тарифна ставка або посадовий оклад, незалежно від кількості робочих днів у цьому місяці.
Почасова і відрядна системи заробітної плати встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із профспілковим комітетом підприємства.
Автор — Юлія Панасюк, заступник головного редактора журналу «Довідник кадровика», експерт із трудового права
Повний текст статті — у газеті «Кадри і зарплата» № 17, 2016
