Нове Положення про державну службу зайнятості
Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.12.2016 № 1543 затверджено Положення про державну службу зайнятості, яким встановлено, що Державна служба зайнятості є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується і координується Мінсоцполітики.
Служба складається з Державної служби зайнятості (Центрального апарату), Центру зайнятості АР Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, міських, районних та міськрайонних центрів зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, професійно-технічних навчальних закладів державної служби зайнятості , інших навчальних закладів державної служби зайнятості, а також підприємств, установ, організацій, утворених Службою.
Регіональні та базові центри зайнятості можуть створювати поза їх місцезнаходженням відокремлені підрозділи (філії), які виконуватимуть функції, визначені для них відповідним регіональним чи базовим центром зайнятості.
Структура та гранична чисельність працівників Служби, а також видатки на адміністративно-господарські витрати Служби погоджуються Міністерством соціальної політики України та затверджуються Головою Центрального апарату Служби.
Служба продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття.
Чи зараховується до пільгового стажу роботи період військової служби в особливий період?
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону України від 05.03.2015 р. № 242-VIII) передбачено, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, які зараховуються до пільгового стажу роботи, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
До прикладу, якщо до призову на військову службу в особливий період чоловік працював ливарником металів та сплавів, або навчався у ПТУ відповідній професії, йому зарахують час служби до стажу так, ніби він і далі там працював чи навчався.
Щоб скористатися правом на достроковий вихід на пенсію за Списком № 1, потрібно мати відповідний стаж не менш як 5 років, і в цій тривалості може бути не більш як 2,5 років військової служби.
Управління Держпраці України
Штрафи — 2017 по-новому
Відповідальність юридичних та фізичних осіб – підприємців у вигляді штрафу:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків — у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, — у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – сьомим цієї частини, — у розмірі мінімальної заробітної плати.
Зазначені штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Таким чином, у разі виявлення порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, незалежно від кількості працівників, яких стосується порушення, тривалості порушення та кількості випадків порушень застосовується штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент виявлення порушення.
У разі виявлення порушень мінімальних державних гарантій в оплаті праці розмір штрафу залежить від кількості працівників, стосовно яких допущено порушення. Якщо порушення стосувалося двох працівників, то розмір штрафу складатиме 20 мінімальних заробітних плат (2 х10).
Якщо працівник відмовляється отримувати заробітну плату (не з’являється за її одержанням за умови, що виплата здійснювалася весь час роботи готівкою і працівник про це повідомлений в установленому порядку та не звертався із заявою щодо виплати зарплати через установу банку або поштовим переказом) за місцем роботи, роботодавець повинен її депонувати у встановленому законодавством порядку. В такому випадку роботодавець виконає свій обов’язок щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
(Лист Державної служби України з питань праці «Про надання інформації» від 04.01.2017 р. № 54/4.1/4.1-ДП-1)
Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»
