Відповідно до частини першої ст. 50 КЗпП України тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год. на тиждень. Ця норма не може бути збільшена ні колективним, ні трудовим договором.
На конкретному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду діяльності зазначена вище тривалість робочого часу реалізується шляхом установлення режиму робочого часу правилами внутрішнього трудового розпорядку (локальним нормативним актом, який відповідно до ст. 142 КЗпП України затверджується трудовим колективом за поданням роботодавця і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Це може бути п’яти- або шестиденний робочий тиждень з відповідною тривалістю робочого дня.
У межах нормативної тривалості робочого часу законодавство допускає за певних умов можливість установлення роботодавцем неповного робочого часу:
• неповного робочого дня;
• неповного робочого тижня;
• неповного робочого дня при неповному робочому тижні.
Установлюючи неповний робочий час, слід пам’ятати, що згідно зі ст. 56 КЗпП…
Повний текст статті читайте в системі «КАДРОВИК-онлайн»
Увага! Матеріалами системи можуть користуватися лише передплатники «КАДРОВИК-онлайн» з повним доступом.
З відповіді ви дізнаєтеся, зокрема, про:
- хто має право встановлювати неповний робочий час;
- як встановити неповний робочий час працівнику;
- яким працівникам обов’язково потрібно встановлювати неповний робочий час.
| З питань придбання доступу до системи: (044) 507-2226 (27), podpiska@mediapro.com.ua |
