Порядок перевірок Держпраці хочуть змінити

Дата публікації: 27.02.2020

Федерація роботодавців надала зауваження до проекту змін Порядку здійснення держконтролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідний порядок Держпраці надіслала на погодження до Федерації.

Згідно із запропонованими змінами до Порядку робиться спроба Держпраці залишити контрольні функції за органами місцевого самоврядування. Тобто посадові особи органів місцевого самоврядування продовжуватимуть здійснювати інспекційні відвідування, складати акти, накладати штрафи.

Покладення на органи місцевого самоврядування контрольних функцій вже призвело до зловживання останніми повноваженнями через незаконне наділення їх статусом і повноваженнями державного інспектора праці за Конвенціями МОП № 81, № 129, де державний інспектор праці має широкий набір дискреційних повноважень діяти на власний розсуд.

На сьогодні при органах місцевого самоврядування оперативно створено департаменти муніципального контролю за додержанням законодавства про працю, зауважують у Федерації роботодавців.

За скаргами підприємців, контролери від місцевої влади мають низький компетентнісний рівень для здійснення інспекцій, неправильно визначають диспозицію для застосування штрафних санкцій, правову природу договору, за яким надаються послуги, усім цивільно-правовим договорам надається правова кваліфікація як трудовим, за що накладались штрафи у 30-кратному (сьогодні у 10-кратному) розмірі мінімальної зарплати за кожного неоформленого за трудовим договором працівника. За малозначні порушення законодавства про працю застосовується штраф у розмірі мінімальної зарплати за кожне таке правопорушення, множиться на кількість працівників та накладаються багатомільйонні штрафи, коли при малозначності правопорушення посадову особу взагалі може бути звільнено від адміністративної відповідальності з винесенням усного зауваження.

У Федерації роботодавців вважають, що посадові особи органів місцевого самоврядування за статусом, наданим конвенціями МОП державним інспекторам праці, набули повноважень, подібних до слідчих і детективів:

— безперешкодно, без попереднього повідомлення і будь-яку годину доби здійснювати інспекційні відвідування, проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень суб’єкта господарювання, у яких використовується наймана праця.

Багато підприємств працюють в багатозмінному режимі, у нічний час роботодавець не тільки не здатен забезпечити доступ до документів і необхідних пояснень, а й не повинен цього робити. Безперешкодний доступ до виробничих приміщень є також загрозою й для інспектора праці, оскільки останній має бути обізнаним з основами техніки безпеки на цьому об’єкті та, за необхідності, отримати особисті засоби захисту згідно з виробничими умовами;

— ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та зайнятість населення;

— ставити керівнику суб’єкта господарювання та його працівникам наодинці або в присутності свідків запитання щодо законодавства про працю та зайнятість населення, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

— вести конфіденційні розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

— залучати працівників правоохоронних органів без наявності будь-яких підстав.

Наділення посадових осіб органів місцевого самоврядування статусом державного інспектора праці суперечить і самій Конвенції МОП № 81. Так, інспекційне відвідування повинне проводитись під наглядом і контролем центрального органу влади, втім орган місцевого самоврядування не має такого статусу. Інспекторів праці набирають виключно з огляду на їхню кваліфікацію для виконання обов’язків, які будуть на них покладені; інспектори праці отримують відповідну підготовку для виконання своїх обов’язків, при цьому гарантується залучення до роботи інспекції належним чином кваліфікованих технічних експертів та спеціалістів, забезпечується подальше навчання в процесі їхньої роботи. На сьогодні посадові особи органів місцевого самоврядування не відповідають жодній з цих вимог. Окрім того, інспекторами праці можуть бути виключно держслужбовці, якими посадові особи органів місцевого самоврядування не є.

Серед іншого, відбувається дублювання функцій територіальних органів Держпраці та органів місцевого самоврядування, що суперечить ідеології стратегії реформування системи нагляду (контролю), в основі якої — усунення дублювання контролюючих функцій.

Згідно з рішенням суду запроваджено безпідставне наділення повноваженнями на здійснення цього виду нагляду (контролю) виконавчими органами міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад. Так, ч. 3 ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР надає повноваження цим органам зі здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством, що не є державним наглядом (контролем). Відповідно до частини четвертої статті 4 базового закону про нагляд (контроль) виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Крім того, Федерація звернулась до розробника з пропозицією повернути до Порядку положення, яке фактично надавало сервіс для роботодавців, безкоштовний аудит від держави, коли за письмовою заявою роботодавця інспектори праці здійснювали аналіз стану дотримання законодавства про працю та надавали рекомендації щодо його застосування, без складання акту та застосування заходів реагування.