Ситуація:
Працівника прийнято на роботу за строковим трудовим договором на період з 10 жовтня 2018 року до 6 квітня 2019 року. З 26 грудня 2018 року він перебуває на «лікарняному» в тубдиспансері. Працівника звільнили з роботи на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору. Чи має підприємство оплачувати листки непрацездатності, надані працівником після звільнення, якщо всі вони видані за одним страховим випадком? Чи потрібно нараховувати єдиний внесок та відображати у звітності нараховані після звільнення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності?
Рішення:
Згідно з частиною третьою статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівника не можна звільнити з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім випадків :
- коли працівник не з’являється на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законодавством не встановлено тривалішого строку збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності (п. 5 ст. 40 КЗпП);
- повної ліквідації підприємства, установи, організації (п. 1 ст. 40 КЗпП).
Отже, якщо трудові відносини припиняються не з ініціативи роботодавця,а за власним бажанням працівника чи з інших підстав, передбачених КЗпП, працівника можна звільняти в період тимчасової непрацездатності .В описаній ситуації підставою для звільнення працівника є закінчення строку трудового договору. Оскільки звільнення відбувається не з ініціативи роботодавця, а у зв’язку із настанням певної дати (події), законодавством не заборонено припиняти трудові відносини з працівником на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП під час його хвороби.
Щодо оплати листків непрацездатності після звільнення
У разі звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням чи травмою, не пов’язаною з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, Фонд соціального страхування України (далі — Фонд) виплачує допомогу починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності (установлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення (абзац перший ч. 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV).
Якщо дія строкового трудового договору закінчується під час тимчасової непрацездатності працівника, видають наказ про його звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП, а допомогу по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням (з шостого дня) надають до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності за рахунок коштів Фонду (лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 6 серпня 2004 року № 05-31-1137).
Інформацію підготувала Світлана Лістрова, експерт журналу «КАДРОВИК.UA», експерт з оплати праці.
