Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження про стягнення з особи аліментів за рішенням суду не наділений повноваженнями щодо своєчасності та правильності нарахування підприємством зарплати, з якої проводиться відрахування аліментів на користь стягувача, а лише контролює правильність відрахувань із нарахованої заробітної плати боржника та своєчасність і повноту перерахувань коштів у рахунок аліментів на користь стягувача.
До такого висновку дійшов ВС/КЦС у постанові від 28 березня 2019 року у справі № 653/3230/14-ц.
Так, звертаючись до суду із скаргою, позивач вказував на те, що оскільки на час звільнення його існувала заборгованість у підприємства перед ним із зарплати, то відповідно й існувала заборгованість зі сплати аліментів на суму 3 044,95 грн, у зв’язку з чим державний виконавець зобов’язаний був стягнути вказану заборгованість у примусовому порядку, проте таких дій не вчинив.
Однак відповідно до пункту 7.5.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ Мін’юсту від 2 квітня 2012 року № 512/5) державний виконавець зобов’язаний здійснювати систематичний контроль за правильним та своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.
Державним виконавцем разом із головним бухгалтером підприємства був складений акт перевірки з питань правильності та своєчасності перерахування аліментних платежів та інших грошових коштів на адресу стягувача, яким зафіксовано, що на користь стягувача утримано та перераховано аліменти на загальну суму 7 988,90 грн. Тобто за наслідками такої перевірки встановлено, що підприємство в повному обсязі здійснило утримання та перерахування аліментів на адресу стягувача з нарахованої боржнику заробітної плати.
На запит державного виконавця підприємство надало звіт щодо здійснених відрахувань та виплат аліментів із заробітної плати особи, відповідно до якого вбачається, що на час звільнення у боржника непогашена заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1 405,85 грн.
