На засіданні Кабінету Міністрів України, яке відбулося 2 грудня 2021 року, розглянуто розроблений Урядом проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання праці деяких категорій працівників», метою якого є:
— розширення економічних можливостей праці жінок;
— зміцнення системи гарантій правового захисту працюючих жінок під час вагітності, пологів, вигодування дитини;
— закріплення на законодавчому рівні недискримінації вагітних жінок;
— удосконалення правового регулювання роботи працівників, які мають дітей, і порядку надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
— а також імплементація до національного законодавства трудових стандартів Конвенції Міжнародної організації праці від 15 червня 2000 року № 183 (далі — Конвенція МОП № 183) про перегляд Конвенції (переглянутої) 1952 про охорону материнства.
Проєктом передбачається внести зміни до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), до законів України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі — Закон № 2694-XII), від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504/96-ВР) та закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105-XIV).
Попередній текст законопроєкту не було погоджено з СПО об’єднань профспілок, оскільки ним не враховувалися вимоги Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, положення Конвенції МОП № 183 про перегляд Конвенції (переглянутої) 1952 про охорону материнства та відповідної Рекомендації МОП № 191, рамкової Директиви від 12 червня 1989 року 89/391/ЄЕС (далі — Директива 89/391/ЄЕС) про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі, Директиви Ради від 19 жовтня 1992 року 92/85/ЄЕС про вжиття заходів з поліпшення безпеки та охорони здоров’я на виробництві вагітних працівниць, працівниць, які нещодавно народили, або годують (десята окрема Директива у значенні статті 16 (1) Директиви 89/391/ЄЕС).
У зв’язку з цим СПО об’єднань профспілок надано розробнику певні зауваження та пропозиції до законопроєкту, принципові з яких було враховано під час узгоджувальної наради із сторонами соціального діалогу, а саме:
З урахуванням положень Конвенції МОП № 183 та відповідної Рекомендації МОП № 191 запропоновано:
а) доповнити Кодекс законів про працю України окремою нормою в частині права вагітної жінки на необхідний час для медичного обстеження в період спостереження за вагітністю, якщо таке проводиться у робочий час зі збереженням оплати праці;
б) вирішити питання щодо тривалості частини відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що передує пологам, у разі народження дитини раніше встановленого у медичному висновку строку, поряд із запропонованими змінами до статті 179 «Відпустки у зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною» КЗпП у частині збільшення післяпологової відпустки у разі народження дитини пізніше встановленого у медичному висновку строку.
Проєктом встановлюється заборона розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до півтора року, крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації (стаття 184 КЗпП), однак при цьому скасовується обов’язок власника або уповноваженого ним органу щодо обов’язкового працевлаштування таких жінок у разі їх звільнення у зв’язку із ліквідацією підприємства, установи, організації.
З метою соціального захисту зазначених жінок профспілками запропоновано встановити підвищений розмір вихідної допомоги у разі їх звільнення у випадку ліквідації підприємства, установи, організації — наприклад, у розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Частково пропозиція врахована шляхом доповнення статті 44 КЗпП встановленням у цьому випадку вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Враховані також редакційні зауваження до окремих статей проєкту та доповнено відповідними нормами законів України № 504/96-ВР та № 1105-XIV.
Джерело: https://www.fpsu.org.ua
