Додаткові підстави для звільнення вирішили прописати у чинному Кодексі законів про працю України (далі КЗпП). Група нардепів внесли відповідний законопроект «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо додаткових підстав для звільнення» від 12 грудня 2019 року № 2584 в Раду.
Розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця зможуть у таких нових випадках:
1) припинення підприємницької діяльності ФОП;
2) невиконання розпоряджень роботодавця або порушення трудових обов’язків визначених трудовим договором, якщо до працівника за це раніше застосовувалося дисциплінарне стягнення;
3) відсутність на роботі протягом робочого дня без поважних причин;
4) порушення обов’язку нерозголошення комерційної таємниці;
5) грубого порушення працівником вимог охорони праці, якщо воно призвело або створило реальну загрозу для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища;
6) втрати довіри до працівника.
7) зміна власника юридичної особи (по відношенню до керівника, його заступників та головного бухгалтера).
Про рішення розірвати трудовий договір у випадку втрати довіри до працівника роботодавець письмово повідомлятиме працівника у строк:
1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців;
2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;
3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 5 років;
4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.
За домовленістю сторін строки попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі подвійного середньоденного заробітку працівника за кожен календарний день зменшення строку такого повідомлення.
Окрім того, з КЗпП приберуть положення щодо необхідності погодження з профспілками звільнення працівників, а також щодо обов’язку працевлаштувати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років у випадках реорганізації чи ліквідації організації або в разі їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.
Законопроект також встановлює заборону на звільнення працівників з ініціативи роботодавця, яке обумовлене:
1) членством працівника в профспілці або участі у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою роботодавця, в робочий час;
2) наміром стати представником працівників або виконанням функцій представника працівників;
3) участю у страйку, організованому відповідно до вимог національного законодавства;
4) оскарженням дій роботодавця за звинуваченням у порушенні трудового законодавства, або зверненням до відповідних органів;
5) расою, кольором шкіри, статтю, сімейним станом, сімейними обов’язками, вагітністю та материнством, віросповіданням, політичними поглядами, національністю або соціальним походженням.
