Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (ст. 43 Конституції України). Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. В галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається. Однак за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Також, для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних i середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю i не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічноговіку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Порядок надання відпустки таким працівникам також має свої особливості. Згідно з частиною другою статті 75 КЗпП та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504), особи віком до 18 років мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний для них час.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації (ст. 195 КЗпП і ст. 10 Закону № 504). Отже, неповнолітнім надається право на використання відпустки в зручний для них час. Однак це не означає, що неповнолітні вправі в будь-який час зажадати від власника надання відпустки. Право на використання відпустки в зручний час означає, що при складанні графіків надання відпусток власник і виборний орган первинної профспілкової організації зобов’язані запитати побажання працівника щодо часу надання відпустки та відобразити у графіку відпусток. Конкретна дата початку відпустки повинна визначатися відповідно до частини п’ятої статті 79 КЗпП та частини десятої статті 10 Закону № 504, також неповнолітній працівник повинен бути письмово повідомлений власником про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Отже, неповнолітньому працівнику за перший рік роботи відпустка має бути надана за його заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві. При цьому надається відпустка повної тривалості, а не пропорційно відпрацьованому часу.
Також слід зазначити, що ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року забороняється. Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
