Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Трудова дисципліна — це сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов’язки працівників і роботодавця, визначають види заохочень за успіхи у праці. Ці норми зазвичай закріплені у локальному акті роботодавця — Правилах внутрішнього трудового розпорядку, наявність яких на підприємстві обумовлена вимогою статті 142 Кодексу законів про працю України.
Оскільки на сьогодні в Україні типових правил не затверджено, основою для розроблення Правил на конкретному підприємстві залишаються Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань за погодженням з ВЦРПС від 20 липня 1984 року № 213 (далі — Типові правила). Їх застосовують на підставі Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-ХІІ.
Порушення трудової дисципліни визначається в пункті 24 Типових правил як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків.
