Відповідно до статті 57 Кодексу Законів про працю України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Правила внутрішнього трудового розпорядку – локальний нормативний акт, який регламентує організаційно-правові аспекти трудових взаємовідносин роботодавця та працівників від дня укладання трудового договору до дня припинення трудових відносин в організаціях усіх форм власності.
Згідно із статтею 21 Кодексу Законів про працю України працівники, які уклали з організацією трудові договори, мають підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку. У п.2 ч.1 статті 29 Кодексу Законів зазначено, що роботодавець зобов’язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Пункт 2 статті 51 Кодексу Законів про працю України говорить: скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Скорочений робочий день – це робочий день, що встановлюється для окремих категорій працівників тривалістю менше нормального робочого дня з метою надання їм додаткового відпочинку. При цьому відповідно встановлюється і скорочений за кількістю робочих годин робочий тиждень.
Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов’язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.
Джерело: rv.dsp.gov.ua
