Законопроектом передбачено, серед іншого, збільшення мінімального терміну щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів. Також запроваджується укладення виключно письмових трудових договорів, які буде заборонено змінювати без згоди працівника, збільшується розмір доплат за роботу в нічний час, за понаднормову працю, запроваджується диференційований розмір вихідної допомоги.
У проекті Трудового кодексу закріплюється право роботодавця самостійно ухвалювати акти, у яких містяться норми трудового права.
Проаналізуємо
статтю 12 «Нормативні акти роботодавця»
«1. Роботодавець має право приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень.
2. Нормативні акти роботодавця не можуть суперечити актам трудового законодавства, колективним угодам, колективному договору.
Нормативні акти роботодавця приймаються ним самостійно. У випадках, передбачених законом, колективними угодами та договорами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно, не можуть суперечити нормативним актам, які прийняті ним з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Нормативні акти роботодавця, прийняті ним самостійно або з урахуванням пропозицій виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не можуть суперечити нормативним актам, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
3. Якщо колективний договір не укладено, питання, що мають бути ним урегульовані відповідно до вимог цього Кодексу, регулюються нормативними актами роботодавця, погодженими з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи після проведення з ним консультацій, а в разі відсутності первинної профспілкової організації роботодавець погоджує ці питання з вільно обраними для ведення колективних переговорів представниками (представником) працівників.
4. Роботодавець повинен доводити прийняті нормативні акти до відома всіх працівників. Якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівник знайомиться з ним під розписку у триденний строк».
Як бачимо, у статті 12 проекту Трудового кодексу передбачено право роботодавця у певних випадках приймати свої нормативні акти з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Крім того, у цій же статті 12 закріплено обов’язок роботодавця доводити ухвалені ним нормативні акти до відома всіх працівників.
Тут виникають питання:
1) якщо взяти частину 2 статті 12 (цитата: «У випадках, передбачених законом, колективними угодами та договорами, такі акти приймаються роботодавцем з урахуванням пропозицій чи за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником»), то про які нормативні акти тут йдеться?
2) частиною 4 цієї статті встановлено обов’язок роботодавця доводити ухвалені ним нормативні акти до відома всіх працівників. При цьому, у який саме спосіб, — не уточнюється, але якщо нормативний акт стосується конкретного робочого місця чи конкретної посади (посадова інструкція, інструкція про порядок виконання робіт тощо), працівника слід ознайомити з таким актом під розписку.
Запрошую працівників кадрових служб, юристів до обговорення статті 12 проекту Трудового кодексу, оскільки її застосування на практиці у вказаній редакції матиме певні труднощі. Давайте разом робити норми основного трудового закону зрозумілими!
