Під час інспекційного відвідування інспекторами праці Управління Держпраці у Черкаській області встановлено порушення філією «Вітове» ТОВ СП «Нібулон» вимог законодавства щодо часу відпочинку працівників. Так, тривалість перерви в роботі між змінами, всупереч статті 59 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), є меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні. Крім того, незважаючи на вимоги статті 70 КЗпП, тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівників філії є меншою за сорок дві години.
За результатами контролюючого заходу складено акт інспекційного відвідування, в якому зафіксовано порушення філією «Вітове» ТОВ СП «Нібулон» вимог статей 59 та 70 КЗпП.
На підставі вказаного акта посадовою особою Управління Держпраці у Черкаській області складено постанову, якою на ТОВ СП «Нібулон» накладено штраф на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП.
Товариство не погодилося з правомірністю вказаної постанови та оскаржило її у судовому порядку. На думку представника позивача, застосування методу підсумованого обліку робочого часу є підставою для недотримання товариством вимог статей 59 і 70 КЗпП. Проте суди першої та апеляційної інстанцій з такими доводами не погодилися.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.12.2018, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, у задоволенні позову ТОВ СП «Нібулон» про визнання протиправною та скасування постанови — відмовлено.
Суди зазначили, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години. При складанні графіків роботи вимог статей 59 і 70 КЗпП позивач не врахував та порушив їх.
Також суди звернули увагу на те, що законодавством чітко визначено вимоги щодо організації відпочинку працівників. При цьому законодавство не передбачає для роботодавців підстав, за якими можна уникнути дотримання статей 59 і 70 КЗпП, а відтак дотримання вказаних норм є обов’язковим. Миколаївський окружний адміністративний суд та П’ятий апеляційний адміністративний суд зробили висновок, що при застосуванні підсумованого обліку робочого часу може бути змінена тривалість щотижневого робочого часу (що визначено в статті 50 КЗпП), проте тривалість встановленого законом часу відпочинку не може бути змінена.
