До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся платник ПДВ із позовом до ДФСУ, у якому попросив суд визнати нечинними рішення комісії ДФСУ про відмову в реєстрації податкових накладних у ЄРПН і зобов’язати провести реєстрацію податкових накладних.
Так, платник ПДВ (позивач) указав на те, що на вимогу фіскального органу після зупинення реєстрації податкових накладних ним були надані всі належні документи, вичерпний перелік яких наведений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567. Проте вони не були взяті контролюючим органом до уваги. Натомість фіскальний орган як на підставу для відмови в реєстрації податкових накладних указав на подання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Цей позов було повністю задоволено.
Під час розгляду справи суд звернув увагу на такі моменти:
- контролюючим органом було грубо порушено норми пп. 201.16.1 ПКУ, оскільки ним не зазначено у Квитанціях № 2 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Так, у Квитанціях № 2 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних блокувальним критеріям. Натомість, пп. 201.16.1 ПКУ вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Таким чином, у Квитанціях № 1 фіскальним органом, у порушення пп. 201.16.1 ПКУ, не було вказано ані конкретного виду блокувального критерію, ані конкретного переліку документів;
- Рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин і підстав для прийняття такого рішення, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Проте в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних;
- у судовому засіданні представник ДФСУ вказала, що оскаржувані рішення прийняті у зв’язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних. Натомість не змогла пояснити суду, чому надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Незважаючи на це платником податків було надано до ДФС усі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено. Тож під час розгляду справи підтвердилося, що господарські операції, за результатами яких видані відповідні податкові накладні, мають реальний характер. Платник ПДВ (позивач) на момент здійснення таких господарських операцій мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Усе це було підтверджено документально.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Комісії ДФС є необґрунтованими, а також зазначив: факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між платником ПДВ (позивачем) і його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації відповідних податкових накладних.
Джерело: www.interbuh.com.ua