Відповідно до частини другої статті 129 Господарського кодексу України іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Таким чином, процитована вище норма унеможливлює запровадження будь-яких дискримінаційних положень щодо іноземних юридичних осіб на рівні підзаконного нормативно-правового акта.
Разом з тим відповідно до пункту 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58), трудові книжки громадян, які працюють за трудовими договорами в іноземних представництвах, у іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій та інших прирівняних до них іноземців на території України, зберігаються: в м. Києві — Генеральній дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв, Автономній Республіці Крим — у філіалі Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв м. Ялти, в областях — в управліннях зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрацій або підприємствах, визначених обласними державними адміністраціями, у м. Севастополі — в міській державній адміністрації. Ці організації роблять відмітки у трудових книжках про прийняття на роботу і про звільнення з роботи відповідно до трудових договорів і довідок наймачів. Запис, зроблений у трудовій книжці іноземними представництвами; іноземними кореспондентами, співпрацівниками міжнародних організацій та іншими прирівняними до них іноземцями на території України є недійсний.
Вказане вище положення не тільки суперечить Господарському кодексу України, а й створює безпідставне адміністративне навантаження на іноземних юридичних осіб, чиї представництва здійснюють діяльність на території України.
Більше того, заборона на зберігання та внесення записів до трудових книжок створює перешкоди у виконанні нерезидентами та їх представництвами обов’язків, покладених на них Кодексом законів про працю України. Зокрема, це стосується обов’язку власника або уповноваженого ним органу видати працівникові належно оформлену трудову книжку в день звільнення (частина перша статті 47 КЗпПУ).
Для запобігання вищевказаних суперечностей розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скасування пункту 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», яким пропонується скасувати пункт 2.21 Інструкції № 58.
Таким чином, після прийняття проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скасування пункту 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»:
— буде приведено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників у відповідність до вимог Господарського кодексу України;
— буде забезпечено представництвам іноземних юридичних осіб можливістю безперешкодного виконання обов’язків, покладених КЗпП;
— буде зменшено регуляторний тиск на бізнес.
Джерело: ligazakon.ua
