Асоціація міст України зібрала проблемні питання, які турбують громади у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Проєкту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (№ 4535), та підготувала відповіді і роз’яснення.
Відповіді АМУ — це думки фахівців, що ґрунтуються на практиці застосування чинного законодавства та аналізі можливих наслідків для громад у зв’язку з прийняттям законопроєкту № 4535.
Питання згруповані за тематикою та схожими чи похідними проблемами, що витікають з певних норм законопроєкту №4535.
Отже, ЗАПИТАННЯ / ВІДПОВІДІ
— Не прописано процедури звільнення старости в разі його негативної діяльності (бездіяльності), що визначено громадою/депутатським корпусом.
— Який механізм дострокового припинення повноважень старости за власною ініціативою?
— Чи існує механізм примусового припинення повноважень старости радою?
Відповідно до статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493 (далі — Закон № 2493) посада старости віднесена до виборних посад, на які особи затверджуються відповідною радою. Загальні підстави припинення служби (у тому числі і на посаді старости) передбачені Кодексом законів про працю України, оскільки його дія поширюється у тому числі й на посадових осіб місцевого самоврядування. Звільнення особи з посади старости (припинення повноважень) відбувається за рішенням того органу чи посадової особи, який приймав рішення про прийняття на службу. У ситуації зі старостою — це відповідна рада. Підставами для прийняття такого рішення має бути неналежне виконання старостою (як і будь-якої іншою посадовою особою ОМС) своїх обов’язків. Додаткові підстави припинення повноважень старости (як і будь-якої іншою посадовою особою ОМС) визначенні також Законом № 2493. При цьому право особи на дострокове припинення його повноважень як старости за власним бажанням забезпечене Кодексом законів про працю України за рішенням відповідної ради.
Важливо: невиконання особою посадових обов’язків має бути оформлено належним чином відповідно до трудового законодавства. При цьому, оскільки законопроєкт не зазначає, хто має бути ініціатором звільнення особи з посади старости, подати проєкт рішення з відповідного питання може той суб’єкт, який наділений правом подавати проєкти рішень на сесію відповідної ради.
— Відсутність правового врегулювання тих старостинських округів, які були утворені раніше.
— Що робити громадам, які вже затвердили старостинські округи, не дочекавшись змін до законодавства?
— Чи обов’язково в громаді з населенням до 5 тис. жителів мають бути створені старостинські округи?
— Яка може бути максимальна чисельність жителів старостинського округу?
Утворення старостинських округів у тих громадах, які були утворені не на підставі Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 5 лютого 2015 року № 157-VIII, а в інший спосіб, не відповідає чинному законодавству України. Це випливає зі статті 1 Закону № 2493, в якій дано визначення старостинському округу. Ідея законопроєкту № 4535 і полягала у тому, аби привести законодавство у відповідність до ситуації, що вже склалася у цій сфері та легалізувати вже утворені старостинські округи. У цьому контексті АМУ вважає, що якщо старостинські округи вже утворені і вони відповідають критеріям частини четвертої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції законопроєкту № 4535), то перезатвердження таких округів законопроєктом не передбачено. Однак, якщо затверджені старостинські округи не відповідають критеріям частини четвертої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції законопроєкту № 4535), вони підлягають перезатвердженню. Законопроєкт №4535 не робить виключень для громад за їх чисельністю — в усіх громадах мають бути затверджені старостинські округи. Законопроєкт №4535 не обмежує максимальну чисельність жителів старостинського округу.
— Чи має право сільська, селищна, міська рада утворити старостинський округ з меншою кількістю жителів ніж 500, якщо це зумовленою значною відстанню від адмінцентру, як, наприклад, в гірських територіях?
На жаль, законопроєктом № 4535 передбачено в імперативній формі як затвердження старостинського округу, так і критерії до нього — не менше 500 жителів.
— Чи необхідно переобирати старост і перезатверджувати положення про старосту?
Законопроєктом не передбачено «автоматичне» перезатвердження осіб, які були вже затверджені на ці посади відповідно до чинного законодавства. Разом з тим, якщо старостинські округи не будуть відповідати критеріям частини четвертої статті 54-1 Закону № 280/97 (в редакції законопроєкту № 4535), відповідна рада має привести їх у відповідність, що, фактично, призведе до нового затвердження старост у нові старостинські округи за новою процедурою.
— Чи зобов’язана сільська, селищна, міська рада призначати старосту на старостинському окрузі (якщо до того його там не було)? Відповідно до прикінцевих положень сільська, селищна, міська рада в 3-місячний термін зобов’язана утворити старостинський округ, але законом не прописано чітко, чи повинна вона призначити старосту на цьому окрузі?
На думку АМУ, затвердження старост у старостинські округи є більше правом, ніж обов’язком (попри зобов’язання утворити старостинький округ). Ця думка базується на положеннях статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування та статті 140 Конституції України. З огляду на це — старостинські округи можуть існувати без обов’язкового затвердження у такі округи старост, якщо відповідно до внутрішньої структури органів місцевого самоврядування такими територіями опікуютьсь інші підрозділи чи посадові особи органів місцевого самоврядування.
— Чи може староста бути депутатом місцевої ради у випадку, якщо він не є членом виконкому?
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 54-1 Закону № 280/97 (у редакції законопроєкту), «на старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для сільського, селищного, міського голови». Виходячи з положень частини четвертої статті 12 Закону 280/97, староста не зможе бути депутатом будь-якої ради.
— Якщо староста включений в склад виконавчого комітету, чи потрібно його виключати звідти на підставі внесених змін до ст. 51 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»?
Законопроєктом № 4535 передбачається, що рішення про включення чи не включення усіх старост до складу виконавчого комітету буде приймати відповідна рада. Відтак, потрібно буде вирішувати, чи включати усіх старост до складу виконавчого комітету, чи виключати усіх. Якщо в громаді лише один староста, то його не потрібно буде виключати зі складу виконавчого комітету.
Джерело: decentralization.gov.ua
