При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен виплатити повне відшкодування в тому випадку, якщо спір вирішено на користь працівника
Оприлюднена правова позиція, висловлена ВСУ 1 квітня 2015, при перегляді справи № 6-41цс15 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Роз’яснено, що відповідно до частини 1 ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в ст. 116 Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити повне відшкодування в тому випадку, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, у разі виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або до такого висновку приходить суд, який розглядає справу. У разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
У переглянутій справі вимоги позивача про розмір належних йому при звільненні сум судом задоволені в повному обсязі, отже підстав для застосування принципу пропорційності і зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у суду не було.
