ВСУ вказав, що потрібно встановити в спорі про незаконне звільнення


Оприлюднена правова позиція Верховного Суду

На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного суду України 1 липня 2015 було розглянуто справу № 6-119цс15 про визнання наказу незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

При розгляді ВСУ була висловлена наступна правова позиція. Відповідно до вимог ст. 43 КЗпП розірвання трудового договору на підставах, передбачених пунктом 4 ст. 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. Якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Враховуючи, що в зазначених нормах зміст поняття обгрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватися судом, виходячи із загальних принципів права та принципів цивільного судочинства (ст. 8 Конституції, ст. 3 ЦК, ст. 1, 213 ЦПК).

За аналогією правило частини 7 ст. 43 КЗпП і частини 6 ст. 39 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» слід застосувати і до передбачених частиною 2 ст. 252 КЗпП, частиною 4 ст. 41 Закону випадкам отримання згоди профспілкового органу на залучення працівників, членів виборних профспілкових органів до дисциплінарної відповідальності.

Проте суд касаційної інстанції не спростував висновків попередніх судів про те, що позивач не є членом виборного органу профспілки, а, прийнявши протокол засідання профкому іншої профспілки, не з’ясував, чи є позивач його членом.

Прийняті у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, оскільки судами належним чином не встановлені фактичні обставини справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не враховано вищезазначені норми матеріального права та належним чином не перевірена чисельність профспілкової організації, членом якої є позивач, станом на 25 грудня 2013 року, чи був утворений в ній виборний орган, ким і коли він обраний, у якому складі, чи входив позивач до складу цього органу і на якій підставі, повноважним чи був склад профкому, який приймав рішення про відмову в наданні згоди на звільнення позивача з роботи 25 грудня 2013 і вляется чи обґрунтованим прийняте ним рішення.

За матеріалами ЛІГА:ЗАКОН