Про які властивості людини можна дізнатися, вивчивши графологічність почерку? На який показник почерку слід звернути увагу, якщо потрібен працівник, який здатен витримувати тривалі нервово-психічні навантаження? Про що свідчать нерівні за розміром літери, нахил і направлення рядків у письмі?
Якісний підбір персоналу — важливий і неодмінний аспект для нормального функціонування компанії. Водночас актуальною буде можливість виявити індивідуально-психологічні характеристики особистості, застосувавши сучасні науково-обґрунтовані підходи, спеціальні знання та методи.
Одним з таких підходів може стати проведення психодіагностики кандидата на роботу через вивчення його почерку.
Отже, розглянемо, чим же цікавий цей метод? Графологія вивчає почерк задля визначення характеру і здібностей людини. Для графолога не потрібно бачити людину, йому достатньо лише мати її почерк. Графологи зазвичай допомагають у діагностиці захворювань, у визначенні з вибором роду діяльності — профорієнтації, а також у підборі та розстановці персоналу, тобто — підібрати людину під потреби роботи (посади).
Більшість графологів, серед них і відомий у 20-х роках минулого століття експерт-графолог Дмитро Зуєв-Інсаров у книзі «Почерк і особистість», розподіляють процес діагностики на вивчення трьох основних категорій письма:
— гармонійності;
— геометричної витриманості;
— графологічності.
Перша категорія письма характеризується гармонійністю в поєднанні елементів почерку. За її допомогою можна визначити ступінь обдарованості особистості, інтелектуальний рівень, міру внутрішньої культури.
Друга категорія письма визначається рівністю ліній рядків і полів, рівномірністю інтервалів між словами й рядками та рівномірністю натиску. Ступінь геометричної витриманості письма характеризує рівень вольового розвитку, запас нервово-психічної енергії, працездатність людини, стан нервової системи.
Третя категорія письма, графологічність почерку, характеризується мірою відхилення від каліграфічного зразка. А що суворе дотримання каліграфії не демонструє особистих властивостей, то ця категорія показує рівень самобутності особистості, ініціативність. Чим помітнішим є відхилення від каліграфічних правил, тим оригінальнішою є особистість у тих або інших сферах життя.
Оцінювання сили натиску під час письма
Наступною ознакою почерку, на яку звертають увагу дослідники-графологи, є натиск. Специфіка цієї ознаки пов’язана з характером зовнішніх емоційно-вольових виявів. Ті, хто пише із сильним натиском, зазвичай активно жестикулюють і голосно розмовляють. І навпаки, у людей з незначною жестикуляцією і тих, хто не полюбляє виступати перед аудиторією, говорить невпевнено, натиск значно слабкіший.
Рівномірний, витриманий за силою натиск свідчить про врівноваженість, уміння автора обмислювати свої дії.
Нерівномірний, імпульсивний натиск (тонкі волосяні штрихи переходять у товсті) демонструє нервовість, імпульсивність, вразливість, поривчастість, нездатність до систематичної роботи. Особистості, які так пишуть, характеризуються несамостійністю, нестійкістю в захопленнях. Володарям такого почерку приписується також дратівливість, схильність до хаотичності в розвитку своїх здібностей. Коли імпульсивний натиск помітний сильно, можна говорити про порушення психічної рівноваги, серйозний внутрішній конфлікт.
Помітно виражений сильний натиск свідчить про те, що авторові властиві розвинені чуттєві бажання.
Слабкий, місцями нерівномірний натиск свідчить про невпевненість, неврастенічність особистості, схильності до психічного мазохізму, слабкої сили волі.
Як визначити натиск? 50–100 і більше років тому люди писали чорнилом за допомогою металевого пера, тому сила натиску була помітна за шириною ліній, які залишав предмет, що писав, на аркуші. Тепер цей спосіб можна умовно застосовувати, оцінюючи міру натиску, якщо людина писала чорнильною ручкою. У письмі кульковою ручкою, хай би як ви тиснули на аркуш паперу, це практично не впливає на ширину лінії. Тому перегорніть аркуш і погляньте, наскільки сильно продавлено папір. Якщо продавлювання нема, можна говорити про слабкий натиск. Якщо текст можна прочитати ніби в дзеркальному відображенні на зворотному боці аркуша — натиск сильний. Якщо літери продавлені трохи, але відчуваються, коли ви проводите по них подушечкою пальців, натиск середній. Саме на зворотному боці аркуша добре можна бачити й нерівномірність натиску.
Автор — Олександр ФАРМАГЕЙ, ст. наук. співроб. Інституту психології АПН ім. Г. С. Костюка, д-р психол. наук.
Повна версія статті — у журналі «Довідник кадровика», № 12, 2016
