До Управління Держпраці у Черкаській області надійшло питання від працівника кадрової служби товариства з обмеженою відповідальністю, який просив роз’яснити порядок використання найманої праці працівників за сумісництвом.
Питання: прошу надати роз’яснення щодо прийняття за сумісництвом на 0,5 ставки виконуючого обов’язки виконавчого директора.
Відповідь надає інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Олександр Ушанов.
«Згідно зі ст. 43 Конституції України, за кожним громадянином закріплено гарантоване право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ), працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Порядок і умови сумісництва визначені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну України від 28.06.1993 № 43. Відповідно до положення, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи – підприємця за наймом.
Під час прийняття на роботу працівника-сумісника та оформлення з ним трудових відносин обидві сторони (власник або уповноважений ним орган та працівник) насамперед повинні визначити режим роботи за сумісництвом та порядок оплати праці.
Працівник може укласти трудовий договір на роботу за сумісництвом на підприємстві, в установі, організації, де він працює за основним місцем роботи. Таке сумісництво буде вважатися внутрішнім сумісництвом. Якщо трудовий договір про роботу за сумісництвом укладено на іншому підприємстві, в установі, організації (поза основним місцем роботи працівника), то така робота є зовнішнім сумісництвом.
На сумісника поширюються всі права, гарантії та обов’язки, передбачені чинним законодавством, колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Законодавством не обмежується кількість підприємств, установ, організацій, де працівник може працювати за сумісництвом.
Таким чином, за сумісництвом можна працювати на одному, двох або більше підприємствах, в установах, організаціях і на бажання працівника мати в трудовій книжці відповідний запис з кожного місця роботи. Разом з цим, за будь-яких обставин, одне місце роботи працівника має бути основним. Якщо у працівника відсутнє основне місце роботи, то його не можна прийняти на роботу за сумісництвом.
Умови, за яких робота для працівника вважатиметься сумісництвом, наступні:
– наявність основної роботи на умовах трудового договору,
– можливість працювати на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або в громадянина;
– робота провадиться у вільний від основної роботи час.
Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації (власника або уповноваженого ним органу) за місцем основної роботи не потрібно. Тривалість роботи сумісників, які працюють не на державному підприємстві, в установі, організації, може бути встановлена впродовж усього вільного від основної роботи часу, який не має перевищувати нормальної тривалості робочого часу, встановленої КЗпПУ. Проте працівник-сумісник не може виконувати одночасно роботу за сумісництвом та за основним місцем роботи. За кожною посадою (основною і за сумісництвом) тривалість робочого часу, порядок оплати праці, надання відпустки тощо має визначатися окремо.
Не вважається сумісництвом поєднання професій, розширення зон обслуговування та тимчасове заступництво, які виконуються працівниками одночасно з основною роботою у робочий час. Однією з найважливіших умов роботи за сумісництвом є наявність вакантної посади (професії).
Враховуючи вищенаведене, укладення трудового договору із працівником, за сумісництвом, на 0,5 ставки за посадою виконавчого директора, є правомірним. Укладення трудового договору за сумісництвом виконуючим обов’язки виконавчого директора чинним законодавством не передбачено, оскільки виконання обов’язків за посадою визначається як тимчасове заступництво і не є укладенням трудового договору як таким».
Джерело: ck.dsp.gov.ua
