Державне регулювання міжнародної міграції в Україні
На превеликий жаль сьогодні Україна практично не має довгострокової стратегії та дієвих механізмів, які могли би принципово змінити ситуацію на внутрішньому ринку праці, вплинути на мотивацію трудових мігрантів, забезпечити конкурентоздатність національного ринку праці.
До останнього часу була відсутня і правова база з питань трудової міграційної політики та управління міграційними процесами. Програмні документи, що діяли у сфері трудової міграції в Україні, мали формальний і декларативний характер і не створювали чітких механізмів та інструментарію для реалізації міграційної політики в галузі трудових відносин.
Сподіваємося, що з прийняттям Закону України «Про зовнішню трудову міграцію» від 05.11.2015 № 761-VIII (Закон № 761) ситуація зміниться на краще.
Закон № 761 закріплює на законодавчому рівні права трудових мігрантів і членів їхніх сімей, містить організаційні засади щодо переміщення, працевлаштування й соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном та передбачає формування і реалізацію єдиної державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції.
Саме формуванням та реалізацією єдиної державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції перейматимуться Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, а також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Передбачається створення центрального органу виконавчої влади, який формуватиме політику, лобіюватиме прийняття нагального законодавства, координуватиме діяльність органів влади у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення і трудової міграції, формуватиме сприятливу громадську думку для розв’язання міграційних проблем, а також нестиме відповідальність за реінтеграцію трудових мігрантів.
Крім того, закордонні дипломатичні й консульські установи України мають сприяти трудовим мігрантам, у т.ч. щодо прийому громадян, надання безплатної консультативно-правової допомоги з консульських питань та інформації з міжнародного права і національного права іноземних країн тощо.
Загалом, державне регулювання на законодавчому рівні передбачає:
• забезпечення соціального та правового захисту трудових мігрантів і членів їхніх сімей;
• співпрацю з державними органами іноземних держав, міжнародними й громадськими об’єднаннями, зацікавленим у вирішенні питань зовнішньої трудової міграції;
• здійснення заходів щодо запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції;
• створення умов для повернення в Україну та реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їхніх сімей;
• посилення інституційної спроможності закордонних дипломатичних установ України щодо надання правової, інформаційної та іншої допомоги трудовим мігрантам і членам їхніх сімей на території держави перебування;
• провадження науково-дослідної та інформаційно-роз’яснювальної діяльності у сфері зовнішньої трудової міграції;
• удосконалення системи збирання й оброблення статистичної інформації про трудових мігрантів і членів їхніх сімей, а також моніторингу стану зовнішньої трудової міграції;
• сприяння задоволенню національно-культурних, освітніх та мовних потреб трудових мігрантів і членів їхніх сімей;
• укладення міжнародних договорів з питань захисту прав трудових мігрантів і членів їхніх сімей у державі перебування.
Законом № 761 передбачено також заходи держаного контролю і встановлено відповідальність за порушення законодавства щодо трудової міграції. Зокрема, відповідальність за поширення недостовірної інформації щодо зовнішньої трудової міграції, яка може спричинити негативні наслідки для трудових мігрантів та членів їхніх сімей, покладено на суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, засоби масової інформації, інші підприємства, установи та організації (підприємство) або фізичні особи…
Статтю повністю, а саме: про реінтеграцію, гарантії та права які надаються трудовим мігрантам, умови виїзду та працевлаштування за кордоном тощо читайте у статті Тетяни Карчемської у газеті «Кадри і зарплата» № 11, 2016
