Чи зараховується до стажу для виплати надбавки за вислугу років робота на посадах сестри медичної у військовій частині, сестри медичної, призваної до лав Радянської Армії, сестри медичної госпітального відділу військової частини, постової сестри медичної військової частини, санітарного інструктора, призваної до лав Радянської Армії, патронажної сестри медичної дитячого гарнізонного садочка військової частини, старшої сестри медичної дошкільного закладу?
На запитання відповідає головний спеціаліст департаменту розвитку профспілкового руху Федерації профспілок України Тамара МАЦЕНКО
Порядок виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’язатверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року № 1418 (далі — Порядок № 1418). Відповідно до цього Порядку надбавка за вислугу років виплачується медичним працівникам (у т. ч. медичним сестрам, санітарним інструкторам) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров’я.
До стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, зараховується:
— час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу);
— час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу) в державних та комунальних закладах охорони здоров’я і протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених вище посад в державному або комунальному закладі охорони здоров’я;
— час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, — період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) — не більш як до досягнення нею 16-річного віку;
— час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 Порядку № 1418, у державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
— час навчання у клінічній ординатурі;
— час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (зокрема і час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Згідно зі змінами, внесеними 20 січня 2010 року постановою Кабінету Міністрів України № 47 до Порядку № 1418, до стажу, який дає право на надбавку за вислугу років, враховується також час роботи у будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених пунктом 3 цього Порядку (у т. ч. медичних сестер, санітарних інструкторів), за умови, що оплата праці таких працівників здійснювалась відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я.
Отже, якщо медичний працівник працював не лише у державних закладах охорони здоров’я, а й на медичних посадах у закладах освіти (у т. ч. в дитячих садочках), у військових шпиталях чи інших військових закладах охорони здоров’я як вільнонайманий працівник, то ці періоди зарахуються йому до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, якщо оплата праці здійснювалася відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних закладів охорони здоров’я.
Що стосується працівників, які обіймають медичні посади в інших військових формуваннях, наприклад, військовій частині, то на сьогодні це питання остаточно не врегульоване. У зазначених постановах уряду такі категорії працівників не названі, тому вони не мають права на надбавку за вислугу років. Урегулювати це питання має урядова постанова, яка нині проходить стадію погодження із зацікавленими міністерствами.
Документом для визначення стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, є трудова книжка або інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність стажу роботи. Радимо уважно вивчити записи у трудовій книжці працівника і звірити їх з нормами згадуваних вище постанов № 1418 та № 47.
У разі виникнення непорозумінь щодо обрахування стажу роботи, що дає право на виплату надбавки за вислугу років, слід звернутися листом до Міністерства охорони здоров’я України, яке надасть роз’яснення. Воно слугуватиме підставою у вирішенні спорів між закладом охорони здоров’я і контрольно-ревізійними органами.
