Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»

Чи можна перейменовану посаду «консультанта» на «спеціаліста» знову перейменувати на основі Постанови КМУ № 633 на консультанта без проведення конкурсу?

Дата публікації: 11.01.2017

Відповідно до ст. 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, та змінами внесеними до штатного розпису Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу в частині назв посад, з метою приведення у відповідність назв посад працівників суду до нового штатного розпису суду та вимог Національного класифікатору професій ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 липня 2010 року № 327 та на основі листа ТУ ДСАУ в нашому суді було перейменовано посаду «консультант» на «спеціаліст» для запобігання питань з боку Нацагентства держслужби та неоднозначного трактування посади. Ми в штатному розписі посаду «консультант» змінили на «спеціаліст». Відповідно до Постанови КМУ від 6 квітня 2016 р. № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» посада «консультант» (перейменована на «спеціаліст») відноситься до 9 групи оплати праці з посадовим окладом 1723 грн. Але, Постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. № 633 «Деякі питання оплати праці» були внесені зміни до постанови КМУ № 292, тобто у позиції «Група 8. Посади провідних спеціалістів державних органів»: після слів «старший секретар суду» доповнити словами «консультант суду».

Чи можемо ми перейменовану посаду «консультанта» на «спеціаліста» знову перейменувати на основі Постанови КМУ № 633 на консультанта без проведення конкурсу із внесенням змін до штатного розпису?

На сьогодні Національний класифікатор України ДК:003:2010 «Класифікатор професій» (далі —  КП) містить, серед іншого, такі професійні назви робіт у класифікаційному угрупованні 2419.3 «Професіонали державної служби», що стосуються запитання читача:

• 2419.3 Спеціаліст-юрисконсульт;
• 2419.3 Спеціаліст державної служби;
• 2419.3 Спеціаліст-бухгалтер;
• 2419.3 Спеціаліст з питань персоналу державної служби;
• 2419.3 Консультант (в апараті органів державної влади, виконкому).

Також слід звернути увагу на те, що згідно з Розділом 2 «Загальні положення» КП, Класифікатор розроблено на основі Міжнародної стандартної класифікації професій ІSCO - 88, і побудовано за її методологічними засадами стосовно положень щодо роботи та кваліфікації, структурної побудови та головних характеристик професійних угруповань.
Згідно же з Розділом 3 «Основні положення» КП:

Робота — це певні завдання та обов’язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.

Кваліфікація — це здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи.

У практичній площині зазначене означає, що під час добору найбільш слушної назви посади відповідно до КП передусім слід брати до уваги фактично виконувані на практиці завдання та обов’язки певним працівником, а також кваліфікаційний рівень, потрібний для їх виконання.

Іншими словами, щоб у підприємства, установи, організації (ділі — установи) було право назвати певного працівника у штатному розписі однією із відповідних назв у КП, такий працівник має виконувати на практиці завдання та обов’язки, які передбачені саме для цієї професійної назви роботи. Визначати же такі завдання та обов’язки слід за допомогою Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі — ДКХП).

Зокрема, згідно з п. 1 Загальних положень ДКХП, які було затверджено разом з Випуском 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» ДКХП наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336, ДКХП є систематизованим за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у КП та нормативним документом, обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності. Зазначені описи професій у ДКХП наводяться у вигляді кваліфікаційних характеристик, на основі яких розробляються відповідні посадові інструкції.

Згідно з п. 2 Загальних положень ДКХП він складається з Випусків і Розділів випусків, які згруповано за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт, а згідно з п. 4 Загальних положень ДКХП він служить, поряд з іншим, основою для ведення документації про укладення трудового договору (прийняття на роботу), професійне просування, переведення на іншу роботу, відсторонення від роботи, припинення і розірвання трудового договору.
Також згідно із п. 5 Загальних положень ДКХП, він застосовується як базовий елемент організації оплати праці разом зі схемами посадових окладів, коефіцієнтами тощо, які утворюють тарифну систему оплати праці.

На цей час для підбору найбільш слушної назви посади у системі державної служби слід керуватися «Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців», затвердженим наказом Нацдержслужби України від 13.09.2011 № 11. Зокрема у зазначеному Довіднику, крім іншого, містяться кваліфікаційні характеристики посад «спеціаліст» та «консультант». Крім того, для системи судів в Україні наказом Державної судової адміністрації України від 20.07.2005 № 86 затверджені «Типові посадові інструкції працівників апарату місцевого загального суду», у тому числі «консультанта місцевого загального суду», «консультанта з кадрової роботи місцевого загального суду», «консультанта із судової статистики місцевого загального суду».

Тобто для добору найбільш слушної назви посади для штатного розпису апарату суду слід порівняти завдання та обов’язки, які передбачені для відповідної посади, із завданнями та обов’язками, які передбачені у кваліфікаційних характеристиках (посадових інструкціях), що містяться у зазначених документах, та обрати для штатного розпису таку назву посади, кваліфікаційній характеристиці якої фактично виконувані у певній установі завдання та обов’язки відповідають у найбільшій мірі.

Наприклад, якщо у штатному розписі установи передбачена назва посади «спеціаліст», а передбачені в установі для цієї посади завдання та обов’язки у більшій мірі відповідають кваліфікаційній характеристиці (посадовій інструкції) «консультанта», ніж кваліфікаційній характеристиці «спеціаліста», то можна зробити висновок про невідповідність назви посади у штатному розписі КП, і необхідність внесення у встановленому порядку доречних змін до штатного розпису установи для приведення його у відповідність до КП.

Зокрема якщо змінюється лише назва відповідної посади у штатному розписі і не змінюються передбачені для цієї посади завдання та обов’язки, то можна зробити висновок, що у цьому випадку робота працівника на відповідній посаді також не змінюється, а йдеться лише про зміну назви його посади. Тобто у цьому випадку відповідним наказом вносяться зміни до штатного розпису у частині зміни найменування посади «спеціаліста» на «консультанта», а до відповідного працівника застосовуються кадрові процедури згідно із ч. 3, 4 ст. 32 Кодексу законів про працю України (оскільки у цьому випадку із працівником не укладається новий трудовий договір, тобто цей працівник не переводиться на іншу роботу (консультанта) або не звільняється з попередньої роботи (спеціаліста) та не приймається на нову роботу (консультанта)).

Якщо ж в установі для працівника на певній посади передбачається заміна завдань та обов’язків, які раніше були характерні саме для «спеціаліста», на завдання та обов’язки, які більш характерні для «консультанта», то відповідним наказом слід внести зміни до штатного розпису установи шляхом виведення з нього посади «спеціаліста» та введенням посади «консультанта». У цьому випадку для працівника, який раніше працював на посаді «спеціаліста» слід застосовувати кадрові процедури, що пов’язані із питаннями переведення на іншу роботу (призначення на іншу посаду — «консультанта») із врахуванням норм ч. 1 ст. 32, п. 1 ст. 40 (скорочення штату) Кодексу законів про працю України, а також вимог відповідних нормативно-правових актів (Закон України «Про державну службу», Постанова КМУ від 25 березня 2016 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби») щодо порядку призначення (переведення) на інші посади (із проведенням конкурсу або без його проведення) у системі державної служби України.

Олександр КЛИМЕНКО,
консультант з питань соціально-трудових відносин