Нарахування ЄСВ під час відпустки без збереження заробітної плати
Якщо працівник підприємства перебуває частину календарного місяця у відпустці без збереження заробітної плати і його дохід у вигляді заробітної плати за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, і ставки ЄСВ.
Якщо працівник знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, ЄСВ не нараховується, оскільки відсутня база нарахування ЄСВ.
Про це йдеться у листі ДФС від 10.02.2017 № 2649/6/99-99-13-02-03-15.
Джерело: Ліга Закон
Чи утримувати з працівника відпускні у випадку звільнення посеред навчальної відпустки?
У листі Мінсоцполітики України від 28.12.2016 № 1820/0/101-16/284 повідомляється, що відповідно до параграфа 2 ст. 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-III, суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (Закон № 504) заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Таким чином, у зазначений строк має виплачуватися заробітна плата за час всіх видів відпусток, передбачених ст. 4 Закону № 504, в тому числі і за час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням. Статтею 22 Закону № 504 передбачено, що у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Оскільки навчальна відпустка, на відміну від щорічної, надається протягом навчального, а не робочого року, незалежно від відпрацьованого в році часу, норми ст. 22 Закону № 504 в даному випадку не застосовуються. Тому якщо працівник під час оплаченої навчальної відпустки написав заяву про звільнення до її закінчення, не вбачається правових підстав для відрахування коштів за частину невикористаної відпустки.
Чи може ДФС перевіряти нарахування заробітної плати?
Податківці не наділені повноваженнями щодо перевірки трудових відносин, а отже, не має права перевіряти питання забезпечення мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 3 прим. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР.
Відповідно до п. 19 прим. 1 ПКУ, контролюючі органи здійснюють, зокрема, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, встановлених ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультації відповідно до норм ПКУ.
Керуючись п. 1 Положення про Мінсоцполітики, затвердженого постановою Кабміну України від 17.06.2015 р. № 423, Міністерство соціальної політики України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці та соціальної політики, трудових відносин, соціального захисту.
Таким чином, питання трудових відносин знаходиться в правовому полі Міністерства соціальної політики України. Про це йдеться у листі ДФС від 14.02.2017 № 2932/6/99-99-13-02-03-15.
Джерело: Ліга Закон
Примусово відправити у щорічну відпустку неможливо, але за ненадання відпустки — штраф
Заборонено не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом 2-х років підряд, а також не надавати їх протягом робочого року особам віком до 18-ти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ст. 11 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (Закон № 504), ст. 80 КЗпП).
Проте, чи буде порушенням трудового законодавства з боку роботодавця, якщо працівник відмовляється йти у відпустку за графіком відпусток на підприємстві?
Житомирський окружний адміністративний суд в ухвалі від 09.11.2016 у справі № 806/1561/16 вивчив обставини позову, за яким роботодавець оскаржував постанову управління Держпраці про накладення штрафу.
Зокрема, з дослідженого акта перевірки випливає, що під час перевірки встановлено тільки одне порушення стосовно двох працівників, а саме: порушення вимог ч. 5 ст. 80 КЗпП в частині ненадання працівникам щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль.
Проте в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії заяв працівників, в яких вони вказують про небажання йти в відпустку повної тривалості і про неможливість виконання графіка відпусток. При цьому наголошується, що у зазначених заявах працівники прописують, що «при необхідності у відпустці звернуся з додатковою заявою».
Суд звертає увагу на те, що зазначений у ст. 11 Закону № 504 і ст. 80 КЗпП заборона стосується роботодавця, але жодним чином не зобов’язує працівника використовувати в примусовому порядку надане законами право на відпустку. Отже, відпустка — це право, а не обов’язок кожного, хто працює.
Судом беззаперечно встановлено, що на виконання вимог чинного законодавства роботодавець включив в графік щорічних відпусток даних працівників, тим самим надав їм право на відпустку. Використання ж цього права залежить тільки від волі працівника, оскільки відсутній правовий механізм примусового відправлення працівників у відпустку.
Щодо цього Держпраці у листі від 25.01.2017 № 128/4.3/4.1-Д17-17 вказує на те, що ненадання працівникові щорічної відпустки є порушенням законодавства про працю.
В такому випадку мова піде про штрафні санкції, визначених абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП за порушення інших вимог законодавства про працю, за що слід штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати. Даною нормою не передбачена відповідальність за кожного працівника.
Джерело: Ліга Закон
Чи враховувати індексацію в мінімальну оплату праці: позиція Мінсоцполітики
У листі Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 317/0/101-17/282 йдеться, що сума індексації зарплати включається до виплати, які повинні враховуватися в заробітну плату при забезпеченні її мінімального розміру.
Пояснюється цей висновок тим, що визначено вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат.
Всі інші складові заробітної плати, не перераховані в цьому списку, повинні враховуватися в мінімальній заробітній платі.
Джерело: Ліга Закон
Нарахування ЄСВ з розміру МЗП, якщо у відрядника не було роботи протягом місяця
ЄСВ обчислюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; Закон № 2464). Ставка внеску становить 22 % бази нарахування.
Якщо база нарахування ЄСВ менше мінімальної зарплати, то ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Зазначена норма щодо нарахування та сплати ЄСВ не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць не поширюється на заробітну плату:
• інваліда, працевлаштованого за основним місцем роботи на підприємстві, де застосовується ставка 8,41 %;
• працівників, яким надані відпустки без збереження заробітної плати на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції (п. 18 год. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР);
• фізичних осіб з джерел не за основним місцем роботи.
Для зазначених працівників сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Якщо у працівника в поточному місяці немає заробітної плати (доходу), єдиний внесок не нараховується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.
Така відповідь щодо нарахування ЄСВ з мінімальної заробітної плати, у разі якщо штатний працівник за основним місцем роботи працює на відрядній системі оплати праці і отримує заробітну плату за фактично виконані роботи, надали закарпатські податківці в листі від 17.02.2017 № 406.
Джерело: Ліга Закон
Занизили суму авансового внеску — сплатіть донараховану суму і самоштраф
Платники податку на прибуток підприємств, які в 2016 році щоквартально звітували по податку на прибуток підприємств, повинні були сплатити до 31.12.2016 авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три кварталу 2016 року. Певна сума авансових внесків є узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Тому платники податків, які самостійно виявили факт заниження суми авансового внеску, нарахованого у податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2016 року, і подають уточнюючий розрахунок після граничного строку подання такої декларації, повинні сплатити штрафні санкції, передбачені абз. «а» п. 50.1 ПКУ. Водночас сума донарахованого авансового внеску та штрафу має бути перерахована в бюджет до подання уточнюючого розрахунку. Дане роз’яснення наведено у листі ДФСУ від 08.02.2017 № 2438/6/99-99-15-02-02-15.
Джерело: Ліга Закон
Різниця електронної декларації від її паперової форми
Перше питання, який повинен вирішити декларант, — це отримання електронного цифрового підпису (ЕЦП), без якої неможливо зареєструватися в системі і подати антикорупційну е-декларацію.
Е-декларації заповнюються та подаються на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції після авторизації з використанням ЕЦП.
У кожного декларанта є власний електронний кабінет в системі, де він може створювати чернетки декларацій, зберігати в них дані і повертатися до них у зручний момент для завершення заповнення.
Декларанти повинні самостійно отримати ЕЦП шляхом звернення до відповідного акредитований центр сертифікації ключів.
Також з’явилися нові об’єкти декларування, які були відсутні в декларації за старою формою, а саме:
• об’єкти незавершеного будівництва незалежно від стадії будівництва і земельні ділянки, на яких вони розташовані;
• цінне рухоме майно — ювілейні вироби, твори мистецтва, електронні пристрої і т. п., якщо вартість предмета перевищує 100 прожиткових мінімумів (137 800 грн — для декларацій за 2016 рік);
• юридичні особи, бенефіціарним власником яких є декларант або члени його сім’ї;
• майно, формальним власником якого є третя особа, але його контролює або фактично розпоряджатися ним може декларант або члени його сім’ї;
• інформація про співвласників майна, а також про власників майна, що перебуває в оренді чи іншому користуванні декларанта і членів його сім’ї;
• залишки коштів на будь-яких рахунках, у тому числі поточних і карткових;
• готівкові кошти, що зберігаються на банківському рахунку, якщо грошові активи декларанта перевищують 50 прожиткових мінімумів;
• кошти, позичені декларантом або членом сім’ї один до одного, або третім особам;
• нематеріальні активи;
• робота за сумісництвом декларанта;
• членство декларанта у громадських об’єднаннях та їх керівних, ревізійних або наглядових органах.
Відповідну інформацію наводить Управління Держпраці в Кіровоградській області.
Джерело: Ліга Закон
Підготувала редакція журналу «Довідник кадровика»
