З працівницею уклали контракт строком на один рік. До закінчення строку контракту вона йде в декретну відпустку. Чи можна звільнити цю працівницю на підставі спливу строку контракту?
Волевиявлення однієї зі сторін як припинення строку дії договору
Строкові трудові договори підлягають припиненню по закінченню їх строку. Однак власне лише факту закінчення строку договору все одно замало для припинення його дії — для цього необхідно волевиявлення хоча б однієї зі сторін договору. Так, роботодавець, який бажає розірвати трудові відносини, повинен не пізніше ніж в останній день роботи працівника за строковим договором видати наказ про його звільнення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП (закінчення строку договору).
Припинення договору після закінчення строку не вимагає заяви працівника. Власник також не зобов’язаний попереджати або в іншій спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП.
Завважте
Припинення трудового договору після закінчення його строку можливе тільки протягом одного дня.
Відповідно до п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників день звільнення працівника є останнім днем його роботи, тобто останнім днем дії строкового трудового договору.
Незвільнення/відсутність працівника на роботі/тимчасова непрацездатність в останній день строку дії трудового договору
У разі якщо в останній день строку трудового договору працівник не був звільнений, то:
· трудові відносини фактично тривають;
· договір вважається продовженим на тих же умовах, але вже на невизначений строк.
За умови якщо в останній день роботи працівник на роботі був відсутній внаслідок тимчасової непрацездатності або без поважних причин, то:
· наказ про звільнення видається;
· уноситься запис про звільнення в трудову книжку,
· а працівника телеграмою чи рекомендованим листом повідомляють про звільнення та необхідність одержання трудової книжки.
Звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності у зв’язку із закінченням строку трудового договору не позбавляє його права на одержання допомоги по соціальному страхуванню протягом установлених строків або до видужання.
Особливості звільнення вагітних жінок або жінок, які мають дітей
Слід звернути увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років, коли дитина потребує домашнього догляду, до досягнення віку, визначеного в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку, одиноких матерів за наявності дитини віком до 14-ти років або дитини-інваліда, на підставі закінчення строкового трудового договору буде правильним лише за умови, якщо працівниці була запропонована інша робота або вона працевлаштована на іншому підприємстві.
Отже, відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, у якому:
· строк його дії;
· права, обов’язки та відповідальність сторін (у т.ч. матеріальна);
· умови матеріального забезпечення й організації праці працівника;
· умови розірвання договору, зокрема дострокового,
можуть установлюватися угодою сторін.
З іншого боку — умови контракту не повинні суперечити чинному законодавству.
Законодавство не встановлює обов’язку повідомляти адміністрацію про вагітність. Певна річ, що до підписання контракту повідомляти про вагітність не в інтересах працівника, але після набуття договором чинності його вже не матимуть права звільнити. Тож для того, щоб адміністрація мала час підібрати заміну такому працівникові, останній може заздалегідь повідомити про свій стан і плани щодо відпустки по догляду за дитиною.
Щодо тривалості відпустки по догляду за дитиною до 3-х років, то відповідно ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (до 6-ти років — ч. 6 ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14-ти років або дитини-інваліда з ініціативи власника чи вповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Завважте
Обов’язкове працевлаштування зазначених категорій жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за такими жінками зберігається середня заробітна плата, але не більш ніж 3 місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
Таким чином, якщо контракт закінчиться під час відпустки по догляду за дитиною, роботодавець має подовжити дію контракту щонайменше до досягнення дитиною 3-х років або зобов’язаний буде укласти з такою працівницею інший трудовий договір.
Альтернатива
Як альтернативу можна розглянути припинення трудового договору за угодою сторін або припинення трудового договору за ініціативою працівника.
Припинення трудового договору за згодою сторін
За згодою сторін може припинитися як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Таке припинення можливе в будь-який час, коли між власником або вповноваженим ним органом і працівником досягнута згода про припинення трудового договору. Пропозиція про припинення трудового договору може надходити з боку як працівника, так і власника чи вповноваженого ним органу. Якщо друга сторона погоджується з висловленою пропозицією, то вважається, що сторони досягли угоди про припинення трудового договору, і працівник звільняється з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України, під час домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації чи вповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише в разі взаємної згоди про це власника чи вповноваженого ним органу та працівника.
Звільнення до закінчення строку попередження не означає припинення трудового договору
Сама по собі згода власника чи вповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п. 1 ст. 36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП), і працівник звільняється за 2 тижні з дня подання заяви того ж дня тижня, у який надійшла та була зареєстрована заява про звільнення.
Закон не перешкоджає тому, щоб за згодою сторін припинялися трудові договори, укладені на невизначений строк. Однак практична потреба у використанні п. 1 ст. 36 КЗпП незначна та з’являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення, коли в кожної зі сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору.
Форма угоди сторін про припинення трудового договору
Закон не встановлює форми угоди сторін про припинення трудового договору. Тому така угода може бути виражена як в усній, так і в письмовій формі. Більш доцільною є письмова форма, оскільки вона є достовірним фактом досягнення згоди між сторонами.
За умови якщо пропозиція про припинення трудового договору надходить від працівника, то він подає письмову заяву, у якій викладає своє прохання про звільнення з роботи та зазначає конкретну підставу звільнення.
У разі відсутності згоди однієї сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або вповноваженого ним органу. Працівник може запропонувати власнику чи вповноваженому ним органу припинити з ним трудові відносини за угодою сторін і тоді, коли власник або вповноважений ним орган проводить підготовку до звільнення працівника за своєю ініціативою.
