КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду

---

КАБІНЕТ
МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 17
листопада 2010 р. N 1059

Київ

Про
затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження
господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог
законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових
заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статті 5
Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері
господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за
якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності
суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та
визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду
(контролю), згідно з додатком.

 

Прем’єр-міністр України

М. АЗАРОВ

Інд. 26

 

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 р. N 1059

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності
суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та
визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду
(контролю)

1. Критеріями, за якими
оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами
господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю, є:

1) чисельність
працівників;

2) стан оплати праці;

3) додержання вимог
законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації
суб’єкта господарювання;

4) порушення вимог
законодавства про працю.

2. Відповідно до
встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності
відносяться до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього та
незначного.

3. До суб’єктів
господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) на яких працює більш
як 201 особа;

2) які не дотримуються
вимог законодавства щодо оплати праці;

3) які протягом минулого
та поточного років провели вивільнення працівників за ініціативою адміністрації
або прийняли рішення щодо скорочення їх чисельності;

4) які нараховують або
виплачують заробітну плату, розмір якої менше встановленого законом розміру
мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну чи погодинну норму
праці;

5) які використовують
найману працю без належного оформлення трудових відносин;

6) у яких протягом
попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових
перевірок виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають
ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу
України;

7) які порушують вимоги
законодавства про працю щодо використання праці жінок, неповнолітніх та осіб з
обмеженими можливостями;

8) які не дотримуються
умов генеральної, галузевої (регіональної) угоди та/або колективного договору;

9) які порушують вимоги
законодавства про працю щодо тривалості робочого часу, часу відпочинку і праці
молоді.

4. До суб’єктів господарювання
із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:

1) на яких працює від
50 до 200 осіб;

2) які порушують строки
виплати заробітної плати;

3) які нараховують або
виплачують заробітну плату у мінімальному розмірі за кваліфіковану працю;

4) у яких протягом
попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових
перевірок виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові
особи суб’єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної
відповідальності;

5) які не дотримуються
вимог законодавства щодо надання гарантій і виплати компенсацій, передбачених
законодавством про працю;

6) які не дотримуються
вимог законодавства щодо надання гарантій під час притягнення працівників до
матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі чи
організації;

7) які не дотримуються
порядку запровадження та зміни норм праці;

8) які порушують
порядок застосування дисциплінарних стягнень.

5. До суб’єктів
господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не
віднесені до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.

6. Планові перевірки
суб’єктів господарювання, пов’язані з державним наглядом (контролем) у сфері
додержання вимог законодавства про працю, проводяться:

з високим ступенем
ризику – не частіше ніж один раз на рік;

із середнім ступенем
ризику – не частіше ніж один раз на два роки;

з незначним ступенем
ризику – не частіше ніж один раз на три роки.

____________