Ліричний додаток до ст.149 КЗпПУ

Осінь. Каплі дощу сумно стукали у вікно. Вітер завивав наче поранений вовк. Здавалося, що небо плаче наче мале дитя. У таку погоду так хочеться завернутись у теплий плед… “Петровичу, по-моєму, ти якось не так пишеш пояснювальну записку про відсутність на роботі… :-)