Передплати журнал

Міністр праці: Найважливіше для держави – підвищити рівень життя населення


04.06.2010

Збільшення пенсійного віку для жінок цього року не буде. Не передбачається поки що і перегляд трудового стажу при призначенні пенсії. А працюючі пенсіонери можуть спокійно заробляти – ні пенсії, ні зарплати їм не уріжуть. Про це та інше кореспондентові “Урядового кур’єра” розповідає міністр праці та соціальної політики Василь НАДРАГА.

КРАЩЕ МAТИ СИНИЦЮ В РУКAХ…

– Василю Івановичу, бюджет-2010 прийнятий. Що б там казали опоненти, але він, за висновками фахівців, має соціальне спрямування. Адже уряд М. Азарова поставив за мету не лише зберегти, а й підвищити соціальні стандарти. Назвіть основні з них.

Що держава гарантує цього року пересічним громадянам для гідного життя?

– Про підвищення соціальних стандартів та покращення життя населення йдеться в державі не один рік. Згадаймо, наприклад, які надії люди покладали на “Український прорив” Ю. Тимошенко, згадаймо, які обіцянки роздавалися нею. А чим усе закінчилося? Щоб виплачувати зарплати та пенсії, довелося всю країну загнати у кабальні борги на багато років. То, може, для самих людей краще було б, якби політики керувалися ідеологією здорового глузду, а не гралися у небезпечну гру в обіцянки з економікою?

У порівнянні з попередньою владою уряд під керівництвом М. Азарова планомірно й цілеспрямовано здійснює реальні кроки з виконання передвиборної програми Президента В. Януковича “Україна для людей”, яка має чітко визначений соціальний орієнтир з кінцевою метою – за 10 років підняти рівень життя населення до європейських стандартів.

– Проте лунають нарікання на те, що грошей могло би бути більше.

– Безперечно, але я думаю, що в рік початку виходу з кризи, яким є 2010, все ж краще мати ту зарплату, яку держава в змозі платити, аніж дивитися на примарні нараховані суми, отримати які немає шансу. Згадаймо ту ж “Юліну тисячу” -так добре все починалося, таку піар-кампанію на цьому зробили у 2008 році, десятки тисяч людей поставили у черги, заблокувавши при цьому роботу поштових відділень, але за п’ять місяців гроші закінчилися. Крапка. Тепер уже уряду Азарова треба акумулювати кошти, аби віддати ці виплати вже тільки у 2011 році, коли держава знайде на це фінансування. Тож важливо, щоб наші мрії про майбутній достаток завжди мали реальне підгрунтя та базувалися не на зухвалому політиканстві, а виключно на економіці, податках та фінансових показниках.

– Щодо небідної категорії населення, зокрема тих, хто має високі пенсії, зарплати, пристойне житло, для них вживатимуться окремі заходи – обмежуються високі виплати, збільшуються податки тощо. Чи вдасться це зробити безболісно, а також зекономити певні суми коштів?

– У країні, згідно з даними Пенсійного фонду, лише 50-60 елітних пенсіонерів, які одержують по 20 тис. грн пенсії. Значно більше тих, кому пенсію визначено в межах 10 тис. грн – це приблизно 3 тисячі українців, серед яких є урядовці, колишні народні депутати, Герої Радянського Союзу, Герої Праці та Герої України. Так, звичайно, є диспропорція порівняно з пенсійним забезпеченням для більшості пенсіонерів, яких у нас 14 млн. Саме тому з метою заощадження бюджетних коштів М. Азаров пропонує обмежити елітні пенсії 12 прожитковими мінімумами, а це приблизно 8 тис. грн. Існують навіть такі підрахунки: якби держава сплачувала усім “спецпенсіонерам” середню пенсію звичайних пенсіонерів, економія на цьому становила б майже 11 млрд грн на рік (!). Однак хвилюватися тим, хто вже одержує великі пенсії, нема чого, бо новий підхід у розрахунку таких пенсій стосується лише майбутніх пенсіонерів. Тих, хто вже отримує їх, такі обмеження не стосуються.

Щодо збільшення податків на елітні авто, заміські будинки, – у цьому є сенс. Ці так звані непопулярні заходи необхідні для поповнення державної скарбниці, щоб повною мірою здійснювати соціальну допомогу для найбідніших верств населення. Вони допоможуть отримати додатково як мінімум 5 млрд грн до бюджету.

Саме тому уряд ініціює законопроект про введення додаткових податків на дороге житло, автомобілі, яхти…

УРЯД БУДЕ ВЕСТИ ЖОРСТКУ БOРOТЬБУ З БOРЖНИКAМИ

– Затримка з виплатою заробітної плати досі в Україні залишається нерозв’язаною проблемою. І хоча борги трохи скоротилися, на совісті роботодавців залишаються величезні суми, за якими долі людей. Як боротиметеся з боржниками?

– Погодьтеся, що нашому уряду залишилася величезна сума боргів із заробітної плати. Сума боргу поступово скорочується, але залишається на рівні 1,6 млрд грн, що є сумною статистикою. І те, що борг скоротився на 150-200 мільйонів грн, почалися процеси оздоровлення економіки, підприємці активізували свою діяльність, дає надію на одужання і в подальшому припиненні ганебної практики із заборгованістю.

Так, проблеми є. Правомірно виникає і ваше запитання щодо боротьби з боржниками. Достатньо сказати, що 500-600 млн грн цього боргу із зарплат припадає на підприємства, які перебувають у стані банкрутства або санації. Наскільки мені відомо, є випадки, коли директор не має наміру виплачувати зарплату працівникам, і для цього сам себе оголошує банкрутом, створюючи за хитрою схемою ліквідаційну комісію. Але реально підприємство працює. І розв’язання у таких ситуаціях проблеми боргів потребує скоординованої роботи не тільки нашого міністерства, а й інших міністерств, Генеральної прокуратури. Коли я став міністром, уже на другий тиждень роботи ми провели засідання Міжвідомчої комісії з питань виплати зарплати, налагодили статистику, провели аналітичну експертизу з цього питання. Як боротися? Нині працює комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, створена при Кабінеті Міністрів. Попереджено про дисциплінарну відповідальність 9755 керівників підприємств-боржників, розірвано 41 контракт із керівниками таких підприємств, вжито 2345 інших заходів впливу та погашено заборговану заробітну плату на суму 314,9 млн грн.

Ми тісно співпрацюємо з Генеральною прокуратурою, відслідковуємо такі підприємства, спочатку робимо їм зауваження, а далі вже підключаються правоохоронці. Вже передано до суду 2403 протоколи про адміністративні правопорушення, внесено 1345 подань до правоохоронних органів для притягнення підприємств-боржників до кримінальної відповідальності. Загалом до адміністративної відповідальності притягнуто 3171 посадову особу. Проблема складна, але не така, яку не можна розв’язати. Упевнений, що за півроку ви побачите вже зовсім іншу статистику. Взагалі, одним з головних завдань, які ставить перед нами Президент, є боротьба із заборгованістю з виплат заробітної плати. З цим явищем уряд налаштований вести жорстку боротьбу.

– Аналітики передбачають, що жорсткі заходи в сфері оподаткування, сплата високих внесків до Пенсійного фонду (вони, до слова, є у нас найвищими в Європі) призведуть до того, що більшість працюючих отримуватимуть зарплату “в конвертах”, тобто тіньова зайнятість посилиться. Як виводитимете зарплату із тіні?

– По-перше, чому ви вважаєте, що сьогодні вживаються жорсткі заходи щодо оподаткування? Чому акцентуєте на тому, що внески стають високими? Ви говорите, що аналітики передбачають, що саме зараз посилиться виплата зарплат “у конвертах”, але, як мені відомо, статистика стверджує протилежне. Як повідомив Прем’єр-міністр М. Азаров, нинішній рік не тільки не передбачатиме посилення податкового тиску, а навпаки, передбачає його зменшення щодо ВВП на 1%. Тобто заплановано зменшення фіскального тиску, робиться крок назустріч підприємцям – і все це на фоні обов’язкових соціальних виплат, затверджених у бюджеті-2010. Ви оцінюєте існуючі відрахування як високі. Так, я з вами згоден, але такими вони були й раніше. Подивіться, тільки витрати Пенсійного фонду становлять 18% ВВП і є у нас найвищими у світі. Якщо взяти відсоток відрахувань до Пенсійного фонду з фонду заробітної плати, він також серед найвищих у світі й складає 33,2%.

Взагалі, ситуація з пенсійною системою в державі критична, та й сама пенсійна “машина” вкрай неповоротка. До того ж у нас на десять працівників, – по деяких областях за статистикою – 9 пенсіонерів. На 22 млн працюючих маємо майже 14 млн пенсіонерів, і ця пропорція збільшується не на користь працюючих. Тому як один із заходів (щоб оптимізувати надходження до ПФ та зменшити податкове навантаження) уже найближчим часом буде прийнято закон про єдиний соціальний внесок, що поставить усіх підприємців у рівні умови оподаткування і зробить саму систему більш прозорою та зрозумілою. А поки що роботодавець сплачує податки аж у 4 фонди соцстрахування, що, зрозуміло, є значним бюрократичним навантаженням. Я погоджуюся з тим, що податки треба знижувати, – 38% нині йде на пенсійне забезпечення, але робити це розумно й адекватно до макроекономічних показників. Яким саме буде розмір єдиного податку, я не беруся давати прогнози, однак він буде меншим, ніж сьогоднішній.

ПРO ПЕНСІЮ ДУМAТИ ЗAМOЛOДУ

– Як заохотити працюючих платити пенсійні внески чесно, у тому числі й “спрощенців”, аби при виході на заслужений відпочинок вони не нарікали на невелику пенсію?

– Я думаю, що це вже не тільки на совісті кожного підприємця, а й кожного працівника. Бо саме він має дбати про своє пенсійне майбутнє. Більше заплатить внесків – отримає більшу зарплату. Впевнений, що з уведенням єдиного соціального внеску ми якщо і не заохотимо, то таки зробимо певні кроки у розв’язанні цієї проблеми.

– В Україні (приємно, що ми наближаємося до європейських стандартів) уперше введена погодинна оплата праці. Що це дає і кого насамперед це стосуватиметься?

– Розмови про це, до речі, велися у нас роками. Норму погодинної оплати праці цього року введено вперше відповідно до європейських норм. Поки уряд затвердив механізм визначення розміру погодинної праці в Україні, в основу розрахунку якого покладено розмір мінімальної заробітної плати при 40-годинному робочому тижні. Він сьогодні дорівнює 5-5,5 грн. Які переваги? Головна в тому, що погодинна, а не як у нас зараз – щомісячна оплата праці – захистить тих, хто працює неповний робочий день, а таких, за статистикою, понад 1,5 млн людей, дасть змогу справедливіше оцінювати їхню працю. Більш прозорим стане і показник зайнятості працівника. До того ж це дієвий інструмент проти свавілля деяких роботодавців.

– Нещодавно на міжнародній конференції з пенсійної реформи у Києві ви у своєму виступі висловили припущення про можливість перегляду страхового (трудового) стажу для призначення мінімального розміру пенсії. Зараз це 20 і 25 років для жінок і чоловіків відповідно. Пропонується 30 і 35. З чим це пов’язано і що матиме бюджет від такого рішення? Коли очікувати конкретних дій?

– По-перше, хотів би акцентувати на тому, що жодних змін щодо збільшення пенсійного віку цього року не передбачається і приводу для хвилювань немає. У 2010 році не передбачено і збільшення коефіцієнта трудового стажу при нарахуванні пенсій. У подальшому ж, починаючи з 2011 року, тема збільшення стажу стане актуальною, бо в жодній країні світу немає такої величезної армії молодих пенсіонерів, як у нас, які бажають та здатні працювати.

Якщо подивитись у корінь проблеми, побачимо, що нам у спадок від СРСР дісталися старі пенсійні норми, згідно з якими жінці для отримання пенсії потрібно 20 років трудового стажу, а чоловіку – 25. Але такі норми жодним чином не відповідають сучасній європейській практиці. Я часто наводжу такий приклад: молодий чоловік, як звичайно, починає свій трудовий стаж у 20 років. У 60 – виходить на пенсію, маючи за спиною 40 років трудової діяльності. Для отримання пенсії йому потрібно 25. Але що ж він робив ще 15 років, був безробітним? Те саме і з жінками. Зрозуміло, що дуже мало хто з новоспечених пенсіонерів припиняє роботу і продовжує працювати, отримуючи як пенсію, так і додаткові гроші за роботу. Тому пропозиції щодо підвищення трудового стажу до 30 або 35 років, на мій погляд, цілком логічні і вони менш вразливі, ніж пропозиції про підвищення пенсійного віку в Україні, що дуже болісно сприймається населенням.

Що вже зробив уряд

Вже відбулося підвищення прожиткового мінімуму на 32%, а він є основою для соціальних виплат. Для порівняння, у 2009 році прожитковий мінімум складав 638 грн, а в 2010 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць затверджено у розмірі: з 1 січня – 825 грн, з 1 квітня – 839 грн, з 1 липня – 843 грн, з 1 жовтня – 861 грн, з 1 грудня – 875 гривень. Тож бачимо суттєву різницю приблизно у 195 грн.

Люди почали отримувати підвищену мінімальну зарплату, яка у середньому складає 888,3 грн порівняно з 643,2 грн у минулому році. Загалом за рік мінімальна зарплата зросте на 178 грн, або на 24%.

Збільшено розмір мінімальної пенсії з 630 грн до 706 грн, і до кінця року вона становитиме 734 грн. Тобто більше 10 мільйонів пенсіонерів отримають реальне підвищення на 104 грн.

З підвищенням прожиткового рівня збільшено і розміри всіх соціальних виплат. Для працездатних осіб – на 37%, непрацездатних – на 42%, інвалідів – на 47%, для дітей віком до 6 років – на 38%, віком до 18 років – на 28,6%. Можу сказати, що для держави це коштує 3,8 млрд грн, з яких 600 мільйонів – додаткові кошти для перерахунку всіх видів соціальної допомоги для 1,44 млн осіб.

3 червня 2010 року 

Джерело: Урядовий Кур’єр

 

Матеріали до теми


Добірка онлайн-ресурсів для ВПО
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України зібрало 10 корисних платформ і ресурсів, які допоможуть внутрішньо переміщеним особам (далі ...