У своєму листі від 19.09.2012 р. № 321/13/133-12 Мінсоцполітики нагадало, що згідно зі ст. 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи допускається тільки з дозволу профспілкового представника підприємства і лише у виняткових випадках (ч. друга статті), за наявності письмового наказу (розпорядження) роботодавця.
Робота у вихідний може компенсуватися за згодою сторін (!) іншим днем відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі, при цьому спосіб компенсації вказується в наказі. При цьому працівник не вправі самовільно (без погодження та наказу) визначати собі день відпочинку.
Найцікавіше, що питання термінів надання цього “іншого” вихідного законодавчо не врегульовано.
Мінсоцполітики вважає, що оскільки йдеться про відхилення від правил про мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку (ст. 70 КЗпП), вихідний повинен надаватися якомога швидше. Але сторони не позбавлені права домовитися про надання іншого дня відпочинку, приурочивши його, наприклад, до початку або кінця відпустки.
Крім того, у своєму листі Міністерство роз’яснює, як вести облік робочого часу в такому випадку, а також рекомендує порядок компенсації за роботу у вихідний день визначати в колективному договорі.
