Розірвання трудового договору з ініціативи працівника на підставі ст. 38 КЗпП є звільненням за власним бажанням, уточнює Мінсоцполітики в своєму листі від 29.08.2012 р. № 311/13/116-12.
Якщо трудовий договір укладено на невизначений строк, працівник має право в будь-який час розірвати його, письмово попередивши роботодавця про звільнення за два тижні. Це так зване звільнення “за власним бажанням без поважних причин”.
Але в цілому ряді випадків роботодавець зобов’язаний відпустити працівника раніше, тобто “за власним бажанням з поважних причин”.
Поважними причинами можуть бути: переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію, в тому числі у зв’язку з інвалідністю; прийняття на роботу за конкурсом та інше.
У трудову книжку працівника роботодавцем вноситься запис: “Звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України”. У разі ж звільнення за власним бажанням з поважної причини робиться, наприклад, такий запис: “Звільнений за власним бажанням, у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності, ст. 38 КЗпП України”.
