Довгоочікуваний роботодавцями Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12 грудня 2019 року № 378-IX не тільки був підписаний Президентом України, а й за вихідні набув чинності. Які зміни очікують нас від вчора, 2 лютого 2020 року.
Закон позиціонувався як такий, що суттєво зменшить штрафи для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. А насправді закон вносить зміни до трьох статей Кодексу законів про працю України:
• статті 43-1 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)»;
• статті 49-2 «Порядок вивільнення працівників»;
• статті 265 «Відповідальність за порушення законодавства про працю».
Докладніше хотілося б зупинитися саме на статті 265 КЗпП і розглянути зміни, внесені до неї, більш ретельно. Зміни, запроваджені з 2 лютого 2020 року, значно ширші ніж їх позиціонування, тобто вони стосуються не тільки зменшення штрафів.
По-перше, введено диференціацію щодо юридичних та фізичних осіб — підприємців, до яких види санкцій та їх розмір будуть застосовуватися залежно від групи платників єдиного податку.
Так, для юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої–третьої груп, застосовується більш м’які покарання.
Нагадаємо, що суб’єкти господарювання, які відносяться до першої–третьої групи, це:
• перша група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;
• друга група — фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
— не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
— обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.
— третя група — фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
Другою суттєвою зміною стало введення за порушення законодавства про працю — попередження. При цьому порядок застосування попередження на сьогодні поки невстановлений, адже за Законом Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання ним чинності буде приводити свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону.
Третьою зміною є введення кваліфікаційної ознаки — повторність. Так, за вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення юридичні та фізичні особи — підприємці, несуть відповідальність у вигляді штрафу —у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Звісно, четвертою зміною щодо відповідальності за порушення законодавства про працю є розміри штрафів, з якими ми пропонуємо ознайомитися у таблиці.
| СТАТТЯ 265. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ | ||||
| ПОРУШЕННЯ | САНКЦІЯ | |||
| абз. 2 | Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків | у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення | до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої–третьої груп, застосовується попередження | |
| абз. 3 | Вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення | у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення | ||
| абз. 4 | Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі | у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення | ||
| абз. 5 | Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці | у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення | ||
| абз. 6 | Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» | у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення | до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої– третьої груп, застосовується попередження | |
| абз. 7 | Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні | у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення | ||
| абз. 8 | Вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини | у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення | ||
| абз. 9 | Порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим — восьмим цієї частини | у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення | ||
| абз. 10 | Вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення | у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення | ||
П’ята зміна стосується наслідків притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю.
У разі сплати юридичною особою або фізичною особою — підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.
У разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим–шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.
Заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
