Трудове рабство vs гнучкий ринок праці: які зміни готує уряд у законопроекті «Про працю»

Дата публікації: 31.01.2020

Від трудового рабства до гнучкого ринку праці, який нарешті вийде з тіні. Що тільки не кажуть про урядовий законопроект про працю, який розробляло міністерство розвитку економіки. 

Критики урядового документу у Верховній Раді зареєстрували альтернативні проекти. Свої кодекси внесли Юлія Тимошенко від «Батьківщини» та Наталія Королевська від ОПЗЖ.

Єдине, з чим погоджуються як автори, так і критики, це необхідність оновити трудове законодавство. Чинний КЗпП був ухвалений 1971 року. За цей час і Радянський Союз розвалився, і багато чого змінилося на ринку праці. Наприклад, норми видавання молока за шкідливість не такі актуальні, як 40 років тому.

«Ми перейшли з планової економіки на ринкову. Є багато неформальної зайнятості, яка не передбачена законодавством. Якщо ви з ІТ-сфери, то можете працювати з Таїланду. Багато типів договорів не існували 30 років тому. Це треба легалізувати і лібералізувати трудові відносини, що й передбачає трудовий законопроект», — розповідає народна депутатка від фракції «Голос» Юлія Клименко.

Новації від Милованова

Уряд таки наполегливо хоче взятися за скасування трудових книжок. Законопроект передбачає, що інформація про роботу буде зберігатися у Державному реєстрі соціального страхування.

У «Батьківщині» вважають, що трудові книжки потрібно скасовувати не одразу, а дати ринку перехідний період. 

«Електронна база може піддаватися хакерським атакам і просто зникнути. Тоді людина залишиться без історії чи що? На перехідний період потрібно зберегти і електронні, й паперові носії», — вважає народний депутат від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк, співавтор альтернативного законопроекту.

Ще одна новація — запровадження медіації для вирішення суперечок. У документі медіацію визначено як досудову та позасудову процедуру врегулювання трудового спору шляхом переговорів сторін трудових відносин за допомогою медіаторів. Це дозволить вирішувати суперечки, не доходячи до суду. Результатом медіації має стати мирова угода.

Спред позитивних елементів законопроекту — заборона різних видів дискримінації, як-то за кольором шкіри, політичними чи релігійними переконаннями, статтю чи сексуальною орієнтацією (проти останнього протестували церкви, тому не факт, що це формулювання збережеться). 

Законопроект запроваджує поняття мобінгу — психологічного та/або економічного тиску, цькування, створення нестерпних умов праці. 

Чоловіки й жінки повинні отримувати однакову зарплатню за аналогічну роботу.

Жінок стосується ще одне нововведення. Працівниця, яка нещодавно народила, матиме змогу підтримувати малюка грудним вигодовуванням. Уряд пропонує надавати 30-хвилинну перерву для годування що три години. Однак що можна встигнути за півгодини? Народна депутатка від «Голосу» Юлія Клименко, яка має шістьох дітей, вважає, що цю норму неможливо реалізувати.

«Я багатодітна мама і всіх дітей вигодувала грудьми. Хтось їсть кожні дві години, а хтось — через 20 хвилин, тому написати в законодавстві, що мама кожні 30 хвилин може нагодувати дитину — повний маразм. Це могла написати людина, яка взагалі не розуміє, як функціонує грудне вигодовування. Жінка з візочком буде приїжджати на роботу, і дитина буде у неї під боком, бо інакше виконати цю норму неможливо. Хіба що робити яслі на підприємстві», — обурюється Клименко і радить зробити цю норму більш гнучкою для матері.

Всесильний договір

Усі робочі відносини регулюватимуть трудові договори. Їх пропонують сім видів: безстроковий, строковий (до 5 років), короткостроковий (до двох місяців), сезонний (до восьми місяців поспіль), з нефіксованим робочим графіком, з домашнім працівником та учнівський.

З одного боку, така різноманітність враховує нові форми зайнятості, з іншого — створює простір для маніпуляцій.

«Роботодавцю буде вигідно тримати працівника у постійній напрузі, тобто сказати: «Спочатку я беру тебе на три місяці, потім на півроку». Людина буде жити у постійному відчутті тимчасовості, а роботодавець буде мати можливість не тільки юридичного, а й психологічного тиску на людину. Ці норми треба прибрати і урегулювати з міжнародним досвідом», — вважає народний депутат від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк.

Роботодавцям буде невигідно заключати строкові чи тим більше безстрокові договори, припускає Юлія Клименко з «Голосу».

«Я вас запевняю, що контрактів на 12 місяців (крім ТОП-кваліфікованих співробітників) ми не побачимо. Будь-який роботодавець буде перестрахуватися. У законопроекті необмежена кількість контрактів на рік, бо зараз можна буде підписати хоч 365. Це погіршує умови працівників і робить непрогнозованим ринок праці», — вважає Юлія Клименко. 

На думку роботодавців, різні типи договорів враховують сучасні реалії, а ризики тиску на працівника не такі вже й високі.

«Мені здається, що тут є політична складова. Цей ризик для найманого працівника перебільшений. Чи напружені працівники, які працюють узагалі без контрактів? Який захист на нелегальних заправках чи у тих, хто працює на бурштині? Короткострокові договори, звичайно, будуть, але ризики переоцінені. Декілька років тому реального ринку праці у нас не було. З огляду на те, що за трудові ресурси почалася боротьба між українським і польським роботодавцями, то розумний роботодавець буде змагатися за розумного робітника», — пояснює голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

У Державному центрі зайнятості прогнозують можливе збільшення безробіття серед працівників, які укладатимуть нетривалі договори. Разом з тим директор центру Ольга Макогон припускає, що нові види договорів стимулюватимуть легалізацію ринку праці.

«Проект закону «Про працю» надає можливість громадянам України, які наразі працюють за цивільно-правовими договорами чи як приватні підприємці, претендувати на працевлаштування за строковим трудовим договором. Перш за вже таким правом можуть скористатися представники медіа, ІТ, творчих професій. Це підвищує потенціал для легальної зайнятості і, відповідно, надає право на соціальний захист у трудових відносинах», — вважає Макогон.

Голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова запевняє, що умови короткострокових договорів обговорюватимуть у парламенті і, можливо, внесуть обмеження щодо допустимої кількості, наприклад, на рік, аби уникнути маніпуляцій з боку роботодавця.

«Це констатація того, що вже є. У купі професій неможливо діяти в інший спосіб, окрім як за короткостроковими договорами, у тому числі є, в творчих професіях. Я думаю, ми будемо використовувати запобіжники (не знаю, чи поставив їх уряд, я не дуже уважно дивилася на цю норму). Ми це поправимо», — запевняє Третьякова.

Занадто ненормована праця

Один із видів договорів передбачає нефіксований робочий час, коли потрібно виконувати конкретну роботу, а не сидіти в офісі 8 годин. Фактично людина може стати прив’язаною до підприємства. Наприклад, електрик чи сантехнік повинен постійно бути на зв’язку з ЖЕКом, тому що його послуги можуть знадобитися у будь-яку хвилину.

«Обов’язково мають бути вказані умови і години роботи. Повинен бути чіткий визначений робочий графік», — переконана Юлія Клименко.

Законопроект «нормальними» визначає 40 робочих годин на тиждень і обмеження в 12 годин на день. Вихідні — щонайменше 24 години, що дозволяє шестиденний робочий тиждень. Але точну кількість робочих годин встановлюватиме трудовий договір.

«Роботодавець погоджує робочий час, про який домовляться сторони. Це порушення міжнародних стандартів. Можна встановлювати вже до 24-годинного робочого дня. Має бути обмеження — будь-то у 8, 12 чи навіть 16 годин», — вважає нардеп Михайло Цимбалюк.

Ще одна норма, на яку нарікають профспілки, понаднормова робота, яка повинна оплачуватися на 20% більше, ніж звичайна зміна. Це у 5 разів менше, ніж зараз.

«Це фактично і є експлуатація та рабська праця», — так емоційно реагують у профспілках.

Звільнення без підстав і попереджень

Найбільше обурень у профспілок й опозиції викликали умови звільнення працівника.

Стаття 35 передбачає, що роботодавець може звільнити робітника з власної ініціативи без пояснення причин. Роботодавець повинен попередити працівника заздалегідь. Якщо ж звільнення буде раптовим, то роботодавець має виплатити компенсацію, яка повинна бути не меншою «подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження». До слова, працівник теж може звільнитися без попередження. Інша стаття каже: якщо робітник не погоджується змінити трудовий договір, як пропонує роботодавець, то документ втрачає силу, тобто це означає звільнення.

У профспілках вважають, що «норма (стаття 35, — ред.) зводить нанівець будь-які гарантії трудових прав в Україні», а під час приватизації підприємств призведе до масових звільнень та трудові міграції.

«Людині не дається права запитати про чітку причину. Законопроект передбачає попередження електронною поштою або іншими методами електронного зв’язку. Тобто ви можете у WhatsApp чи Viber отримати повідомлення: «Ви звільнені. Сума виплат — така-то», — обурюється нардеп від «Батьківщини» Михайло Цимбалюк».

Роботодавці, натомість, кажуть, що ця норма дозволить легко вирішувати ті ситуації, коли сторони невдоволені одна одною.

«Якщо працівник вважає, що він може знайти собі роботу більш достойну, хай шукає. Якщо роботодавець вважає, що працівник його не влаштовує за кваліфікацією, то може виплатити компенсацію і розійтися. Це одна з форм гнучких відносин», — пояснює голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Влада, захищаючи можливості роботодавця, сподівається таким чином стимулювати створення додаткових місць та вихід бізнесу з тіні.

«У нас збільшується безробіття. Уряд налаштований на економічне зростання і створення додаткових робочих місць. Це означає, що для роботодавців мають бути створені зручні умови для найму і звільнення працівників. Треба чути не лише профспілкову сторону, а й сторону роботодавця. Людину не можна повернути до родини, якщо вона має намір розлучитися. Тому вони розходяться матеріально, поділивши те, що разом нажили. Для найманого робітника зараз зручний час, бо роботодавець перебуває у більш слабкій позиції, тому боятися, що ти не зможеш домовитися з ним чи не знайти іншого місця, не варто», — вважає голова профільного комітету Галина Третьякова.

Депутат додає: якщо влада готова дискутувати щодо деяких правок, то цю норму відстоюватиме.

Війна профспілок

Уряд не включив до законопроекту розділ про профспілки, який є у чинному КЗпП. 

«Представниками працівників є особи, уповноважені трудовим колективом на представництво інтересів», — ідеться у законопроекті.

Таким чином, Кабмін розширює перелік тих, хто може захищати інтереси працівника.

У Міжнародній конфедерації профспілок потрактували це як «фактичну ліквідацію профспілок».

«Законопроектом нівелюється нинішня роль профспілок, він не визнає профспілки як представників найманих працівників. Представників має обирати трудовий колектив, але проект не містить жодної норми, яка регламентувала б діяльність трудового колективу», — обурюються в українських профспілках.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов вважає, що профспілки критикують законопроект через страх втрати майно й кошти.

«Сьогодні вони управляють державним майном, мають обов’язкові відрахування з фонду заробітної плати (по суті, профспілковий податок на працю), мають право бути присутніми на Кабміні, та, наприклад, мають право блокувати звільнення працівників. У законопроекті про працю жодне з цих питань не піднімається — не відміняється, але і не гарантується. У прикінцевих положеннях є вимога розробити новий закон про профспілки. Також у Верховній Раді є законопроект, який повертає майно від профспілок до держави», — розповідав Милованов.

В опозиції інша думка. Народна депутатка Юлія Клименко з «Голосу» вважає, що не можна знищувати інститут профспілок через їхніх корумпованих лідерів.

«Якщо ви прибираєте посилання на профспілки в законі, то фактично вилучаєте їх з процесу. Так, є лідери профспілок, які використовують своє майно для персональної наживи. Але це не вирішується трудовим законодавством — це вирішується НАБУ, прокуратурою й аудитом. Проблема не в інституті профспілок, а в окремих людях», — переконана Клименко, яка пропонує уряду провести аудит.

Голова комітету Галина Третьякова розповідає, що профспілки, як і раніше, зможуть укладати колективні договори, але у них не повинно бути монополії на представлення інтересів працівників.

«В американській практиці закону про профспілки немає, але профспілки дуже потужні. Закон про профспілки не скасовано. Є окремий закон про колективний договір, який профспілки можуть заключати. Нам не можна допустити, щоб право представлення узурпував хто завгодно, у тому числі й профспілки. Людина має сама обирати. Профспілка повинна захищати лише тих, хто входить до її складу», — переконана Третьякова.

Голова профільного комітету підрахувала, що за часи незалежності профспілкам сплатили майже 10 мільярдів доларів членських внесків. На думку Третьякової, це вагомий аргумент для профспілок боротися за свої права.

У прикінцевих положеннях уряд пропонує скасувати дію актів, ухвалених у часи Радянського Союзу, що може означати денотифікацію десятків конвенцій Міжнародної організації праці, які були ратифіковані ще у СРСР.

«По-перше, є ряд конвенцій, дія яких уже закінчилася, а ми їх не денонсували. По-друге, у нас є багато конвенцій, які ми не виконуємо. Серед країн Європи ми на другому місці після Франції за кількістю підписаних конвенцій. Більшість конвенцій підписана за часів СРСР, коли була така політика КПРС», — пояснює Третьякова. 

У партії «Голос» вважають інакше: те, що Україна не виконує конвенцій, не привід їх денотифіковувати. За словами Юлії Клименко, Міжнародна організація праці таку політику не залишить без наслідків. 

«Це буде скандал на міжнародному рівні. Профспілки будуть проти і подаватимуть на уряд і державу Україна в інстанції ООН. Це може навіть призвести до економічних санкцій. Я думаю, вони просто не зрозуміли, що зробили», — припускає Юлія Клименко. 

За словами Галини Третьякової, на кінцеве рішення денонсувати конвенції також впливатимуть висновки євроінтеграційного комітету Ради та науково-експертного товариства. «Не думаю, що уряд, коли подавав це, не аналізував», — зазначає народна депутка від фракції «Слуга народу».

Пошуки консенсусу

Урядовий законопроект про працю збурив не лише українські, а й міжнародні профспілки. 

«Уряд України стоїть на боці олігархів та багатонаціональних корпорацій та виступає проти працівників, громадськості та профспілок. Ми засуджуємо український уряд за нерозсудливі порушення своїх міжнародних зобов’язань, через які країна ризикує втратити важливу підтримку в Європі та світовій спільноті», — заявила генеральна секретарка Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Барроу.

Найбільше можуть постраждати працівники в регіонах, де на підприємствах великих промислових груп працює значна частина населення, пояснює Юлія Клименко з «Голосу». 

«Цей законопроект на користь роботодавців. Він не збалансований. В країні зі слабкою економікою, олігархічним укладом, де є багато містоутворюючих підприємств, давати перевагу роботодавцю — це фактично зробити кріпосний лад. Роботодавець буде використовувати своє соціальне становище, щоб не забезпечувати кращі умови для робітника», — критикує законопроект народна депутатка.

Клименко додає: такими змінами іноземних інвесторів Україна не залучить, адже ті не приходять через інші причини — відсутність верховенства права, корупцію, незрозумілі податкові правила, неможливість вивести капітал. 

«Трудове законодавство — це один маленький компонент, який не вирішить питання іноземних інвесторів», — вважає Клименко.

Влада натомість має амбітні плани. Як в уряді, так і в парламенті переконані, що поступки роботодавцям зменшать сірий ринок праці.

«Зараз у нас є передчуття, що незадекларована праця у результаті буде знижуватися. Для роботодавця буде дешевше відкрити і закрити робоче місце», — каже народна депутатка Галина Третьякова.

Голова Федерації роботодавців України Дмитро Олійник вважає, що такі гнучкі умови допоможуть зменшити сірий ринок праці, але не чорний.

«Той, хто у Житомирській чи Волинській областях найняв працівників для видобутку бурштину, зрозуміло, не буде виходити на світло. Але той, хто щось шиє чи в’яже, вийде з тіні. Я не сумніваюся», — каже Олійник.

Представники профспілок обурюються, що з ними не радилися, коли писали законопроект, і закликають обговорити разом документ уже у рамках комітету.

«Ми вважаємо, що було б доцільно відкликати цей законопроект, повернутися на майданчик діалогу і зробити кодекс, а не частковими рішеннями намагатися залатати дірки», — закликає голова Федерації профспілок Григорій Осовий.

У парламенті, куди уряд передав документ, створили робочу групу з представників усіх фракцій, де планують розробити консенсусний документ, який вже винесуть у сесійну залу.

 

Додатково читайте PRIME-ТЕМУ у "КАДРОВИК.UA" № 02  "Трудовий договір: від визначення до змісту"