Передплати журнал

Обчислення страхового стажу для оплати листка непрацездатності, виданого у зв’язку із захворюванням або травмою, не пов’язаною з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням


Із набранням чинності з 28 лютого 2001 року Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (далі – Закон № 2240) розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам визначається залежно від страхового стажу (крім деяких категорій осіб, які мають установлені законодавством пільги). Так само залежно від страхового стажу оплачуються перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 5 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 439; далі — Порядок № 439).

Страховий стаж працівника для оплати листка непрацездатності (ЛН) обчислюється відповідно до вимог статті 7 Закону № 2240.

Страховий стажце період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до ФСС з ТВП у порядку, встановленому законодавством (ч. 1 ст. 7 Закону № 2240).

Закон № 2240 чітко визначає, які саме періоди зараховуються до страхового стажу застрахованої особи. Відповідно до статті 7 цього Закону до страхового стажу зараховуються періоди (сума періодів):

— тимчасової втрати працездатності;

— відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

— отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, крім пенсій всіх видів;

— загального трудового стажу працівника для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, набутого ним до введення цього Закону в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, а саме Правилами обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 1998 року № 1658 (далі — Правила № 1658). Ця постанова втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 807.

Отже, для визначення розміру оплати ЛН ураховується як стаж роботи до 28 лютого 2001 року, так і стаж роботи після набуття чинності Законом № 2240. Однак ці періоди обчислюються по-різному. За період до 28 лютого 2001 року обчислюється загальний трудовий стаж згідно з Правилами № 1658, а за період роботи після 28 лютого 2001 року — страховий стаж відповідно до статті 7 Закону № 2240.

Розглянемо особливості зарахування цих періодів.

Тимчасова непрацездатність

Періоди тимчасової непрацездатності працівника зараховуються до страхового стажу, якщо непрацездатність настала в період роботи, включаючи день звільнення (ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 7 Закону № 2240). Тому період тимчасової непрацездатності, що настала під час роботи працівника і тривала після його звільнення з роботи (наприклад, за власним бажанням чи у зв’язку із закінченням строкового трудового договору, оскільки згідно з частиною третьою ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, крім звільнення за п. 5 цієї статті) до відновлення його працездатності чи встановлення йому за рішенням МСЕК інвалідності, зараховується до страхового стажу.

Підставою для зарахування може бути ЛН, виданий в установленому порядку, або його копія, засвідчена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, де настала непрацездатність, або посвідчення про встановлення працівникові групи інвалідності.

Згідно з пунктом 2 Правил № 1658 до загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності зараховується час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов’язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру та тривалості роботи і перерв. Отже, періоди тимчасової непрацездатності зараховувалися до трудового стажу працівника й до набрання чинності Законом № 2240.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною

Періоди перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховувалися до загального трудового стажу (абзац сьомий п. 4 Правил № 1658). Зараз вони також зараховуються до страхового стажу згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 2240.

Водночас період відпустки без збереження заробітної плати, яка надається для догляду за дитиною тривалістю, визначеною медичним висновком, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (частина шоста ст. 179 КЗпП і п. 3 частини першої ст. 25 Закону № 504) не зараховується до страхового стажу застрахованої особи, що перебувала у такій відпустці після 28 лютого 2001 року.

Слід зазначити, що Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі — Інструкція № 58), відомості про надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (за медичним висновком) не вносяться до трудової книжки. Тому в разі прийняття на роботу нового працівника нема можливості з’ясувати, чи перебував він у такій відпустці. Інформацію про перебування особи в такій відпустці можна буде отримати лише після поширення персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Пенсійного фонду України на всі фонди соціального страхування, яке передбачається із запровадженням закону про єдиний соціальний внесок.

Щодо зарахування періоду відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною віку шести років, до загального трудового стажу, то згідно з абзацом сьомим пункту 4 Правил № 1658 цей період зараховувався.

Враховуючи зазначене, до страхового стажу застрахованої особи для визначення розміру оплати ЛН може бути зараховано період відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до виповнення дитині шести років лише у разі, якщо така відпустка надавалася до 28 лютого 2001 року.

Отримання допомоги по безробіттю

Періоди отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 2240 зараховуються до страхового стажу. До таких періодів належать, зокрема, періоди отримання допомоги по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності) та матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, тривалість виплати якої зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю.

Згідно з абзацом п’ятим пункту 4 Правил № 1658 період перепідготовки та навчання нових професій, а також період отримання допомоги (у т. ч. матеріальної) по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року № 803-XII зараховувався до загального трудового стажу працівника.

Таким чином, періоди отримання допомоги по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності) та матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації як до 28 лютого 2001 року, так і після цієї дати зараховуються до страхового стажу під час визначення розміру оплати ЛН.

Підставою для зарахування цих періодів до страхового стажу є записи в трудовій книжці працівника. Відповідно до підпункту «е» пункту 2.18 Інструкції № 58 записи про період отримання допомоги по безробіттю вносяться до трудових книжок безробітних органом державної служби зайнятості окремим рядком з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.

Служба в армії та навчання

Статтею 7 Закону № 2240 не передбачено зарахування до страхового стажу застрахованої особи для оплати ЛН періодів проходження військової служби та періодів навчання учнів, студентів, аспірантів тощо, оскільки згідно зі статтею 6 цього Закону зазначені особи не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, за винятком випадків, коли учень, студент денної форми навчання, аспірант та інші працюють за наймом. Крім того, за військовослужбовців, учнів, студентів, аспірантів страхові внески до ФСС з ТВП не сплачуються.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Правил № 1658 служба в Збройних силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ зараховувалася до загального трудового стажу.

Отже, період військової служби до 28 лютого 2001 року зараховується до страхового стажу застрахованої особи, а після набуття чинності Законом № 2240 не зараховується.

Пунктом 5 Правил № 1658 передбачалося, що період навчання у вищих навчальних закладах (у т. ч. на підготовчих відділеннях), в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі з денною (очною) формою навчання при обчисленні загального трудового стажу для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності працівникові не зараховується.

Винятком було зарахування до загального трудового стажу періоду навчання в професійно-технічному училищі (далі — ПТУ), а також часу роботи або виробничої практики на робочих місцях і посадах, що оплачуються, у період навчання у вищому навчальному закладі. Тому зазначені періоди, якщо вони мали місце до 28 лютого 2001 року, зараховуються до страхового стажу для оплати ЛН.

Таким чином, періоди навчання у вищому навчальному закладі, аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі з денною формою навчання, які мали місце і до, і після 28 лютого 2001 року, не зараховуються до страхового стажу застрахованої особи при визначенні розміру оплати ЛН.

Приклад 1

Працівник захворів 7 грудня 2009 року. Стаж роботи становить:

— з вересня 2001 року по травень 2003 року — навчання в ПТУ;

— з вересня 2003 року по червень 2008 року — навчання у вузі;

— з вересня 2008 року і донині — робота на підприємстві.

До страхового стажу буде зараховано лише період роботи на підприємстві. Період навчання в ПТУ до страхового стажу не зараховується, оскільки воно проходило після 28 лютого 2001 року (дати набуття чинності Законом № 2240).

Приклад 2

Стаж роботи особи становить:

— з вересня 1999 року по травень 2001 року — навчання в ПТУ;

— з липня 2001 року по травень 2002 року — робота на підприємстві;

— з травня 2002 року по травень 2004 року — служба в армії;

— з липня 2004 року і донині — робота на підприємстві.

Для оплати ЛН будуть ураховані всі перелічені періоди роботи, а також період навчання в ПТУ з вересня 1999 року по 27 лютого 2001 року включно, а період навчання в ПТУ з 28 лютого 2001 року по травень 2001 року та період служби в армії до страхового стажу не зараховуються, оскільки вони проходили після набуття чинності Законом № 2240.

Інтернатура

Слід окремо зупинитись на питанні, яке має свої особливості, щодо зарахування періодів навчання в інтернатурі до страхового стажу.

Особи, які проходять інтернатуру, належать до осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах (ст. 53 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-III).

Згідно з пунктом 1 примітки до додатка 1 наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» від 25 грудня 1992 року № 195 до роботи на посадах лікарів допускаються фахівці, що отримали спеціальну підготовку у вищому навчальному закладі відповідно до цього Переліку та звання лікаря-спеціаліста з конкретної спеціальності.

Спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора)-спеціаліста певного фаху.

Підготовка в інтернатурі випускників вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів здійснюється згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III–IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 вересня 1996 року № 291 (далі — Положення № 291).

Інтернатура проводиться за очно-заочною формою навчання на кафедрах медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації та стажування в базових установах і закладах охорони здоров’я.

Відповідно до підпункту 3.3.3 Положення № 291 проходження стажування в закладах охорони здоров’я, що є базою стажування випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчалися за державним замовленням, передбачає їх зарахування за наказом керівників цих закладів на посади лікарів-інтернів з виплатою заробітної плати, протягом усього періоду проходження інтернатури. У такому разі для цих інтернів період проходження інтернатури буде зараховуватися до страхового стажу для оплати ЛН.

Випускники медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації, які навчалися за контрактом у цих закладах, в інтернатурі проходять підготовку на умовах договорів, що укладаються згідно з підпунктами 7.9 і 7.10 Положення № 291 між ними, вищими навчальними закладами і базою стажування (обласними, міськими і центральними районними лікарнями, пологовими будинками, диспансерами, клініками науково-дослідних інститутів тощо). Оскільки угода передбачає плату за проходження інтернатури, для цих осіб період навчання в інтернатурі не зараховується до страхового стажу.

З огляду на викладене, період проходження інтернатури для оплати ЛН як до, так і після 28 лютого 2001 року зараховується до страхового стажу застрахованої особи лише в разі роботи випускника вищого медичного (фармацевтичного) навчального закладу в цей період на посаді лікаря-інтерна за трудовим договором.

Тривалість страхового (загального трудового) стажу встановлює роботодавець за основним місцем роботи згідно із записами в трудовій книжці. Якщо її нема або якщо в трудовій книжці нема відповідного запису для підтвердження стажу, тоді подають довідки, витяги з наказів, особові рахунки та відомості про видачу заробітної плати, інші документи, що містять дані про місце і час роботи, служби, навчання.

Якщо підприємства, на яких раніше працювала застрахована особа, ліквідовані, для підтвердження страхового стажу необхідно звернутися до Виконавчої дирекції відділення Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП) за місцем проживання за довідкою про сплату страхових внесків (збору на обов’язкове соціальне страхування) до цього Фонду за попередній період роботи.

Особам, які були застраховані у ФСС з ТВП (чи у Фонді соціального страхування України) на умовах добровільного страхування, період сплати ними страхових внесків (збору на обов’язкове соціальне страхування) зараховується до страхового стажу на підставі довідки цього Фонду про сплату страхових внесків (збору на обов’язкове соціальне страхування).

Фізичним особам — СПД, які обрали спрощену систему оподаткування, період сплати ними єдиного податку зараховувався до загального трудового стажу для оплати ЛН до 28 лютого 2001 року і зараховується до страхового стажу після 28 лютого 2001 року на підставі документів, які підтверджують сплату ними єдиного податку.

Матеріали до теми


Судова практика розгляду трудових спорів під час воєнного стану: надання відпустки без збереження заробітної плати, призупинення трудових відносин, виплата заборгованості із заробітної плати
У зв’язку з прийняттям 15 березня 2022 року Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» ...