Чим регулюється організація громадських та інших робіт тимчасового характеру?
Організація громадських та інших робіт тимчасового характеру передбачена статтею 31 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI.
Відповідно до пункту 10 цієї статті Порядок організації громадських робіт та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.
На вимогу закону, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 р. №175, затверджено «Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру», який набрав чинності з 26.03.2013 р. (далі Порядок).
На які категорії громадян розповсюджується дія цього Порядку?
До виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру на добровільних засадах залучаються такі категорії осіб:
• зареєстровані безробітні;
• особи, які перебувають на обліку в територіальних органах Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі – територіальні органи) як такі, що шукають роботу;
• працівники, які втратили частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 відсотків передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (далі – працівники, які втратили частину заробітної плати).
На які гарантії згідно Закону про зайнятість може розраховувати особа, яку залучають до громадських робіт чи інших робіт тимчасового характеру?
На осіб, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього особа, яка залучають до громадських робіт чи робіт тимчасового характеру отримує додаткові переваги:
– додаткове стимулювання мотивації до праці та адаптацію в трудовому колективі;
– тимчасово матеріальну підтримку на період участі у таких роботах;
– зарахування періоду участі у таких роботах до страхового стажу на підставі запису в трудовій книжці, який роботодавець вносить відповідно до законодавства про працю.
У разі участі у громадських роботах або інших роботах тимчасового характеру зареєстрованих безробітним, за ними зберігаються усі права передбачені пунктом 1 статті 44 Закону:
• безоплатне одержання від служби зайнятості:
- – послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні;
– консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);
– інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
– відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
• збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалістю до 180 днів, у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;
• оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
З особами, які беруть участь у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру, роботодавці укладають в письмовій формі строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.
За умовами укладеного строкового договору передбачаються оплачувані перерви у виконанні таких робіт тривалістю не більше 8 годин на місяць, що надаються з урахуванням часу на проїзд зареєстрованим безробітним для відвідування територіальних органів з метою пошуку роботи, а у разі наявності пропозицій щодо підходящої роботи – для відвідування роботодавців, підлягають оплаті за рахунок коштів, передбачених для фінансування організації таких робіт.
Зареєстрований безробітний, повинен знати про необхідність відвідання центру зайнятості протягом 14 робочих днів після закінчення строкового трудового договору на участь у громадських роботах або роботах тимчасового характеру. У противному випадку (при не своєчасному відвідуванні) реєстрація такого безробітного у центрі зайнятості припиняється.
Звертаю увагу роботодавців на той факт, що громадські та інші роботи тимчасового характеру виконуються виключно на створених для цього тимчасових робочих місцях, і для цього не можуть бути використані вакантні посади та вільні робочі місця, які існують на підприємстві.
У разі коли на підприємстві виникає певний обсяг робіт, що потребує залучення додаткових працівників, роботодавці подають територіальним органам інформацію про потребу в робочій силі. Відповідно до заявки роботодавця, з врахуванням його вимог та побажань, територіальні органи здійснюють направлення осіб, що перебувають на обліку.
Але при цьому необхідно мати на увазі, що до громадських та інших робіт тимчасового характеру не відносяться роботи, що пов’язані з ризиком для життя.
Чи є суттєва відмінність між громадськими роботами та іншими роботами тимчасового характеру?
Зазначена Постанова так як і сам закон дає чітке розмежування між громадськими роботами та іншими роботами тимчасового характеру.
Суттєвими відмінностями є:
1. Фінансова сторона цього питання.
- • Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців.
• Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. У разі залучення зареєстрованих безробітних до громадських робіт фінансування організації таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
2. Організація громадських робіт здійснюється на підставі укладеного договору між роботодавцем та територіальним органом. Інші роботи тимчасового характеру організовуються безпосередньо роботодавцем для його потреби на підставі письмового звернення роботодавця до територіального органу.
3. Організація громадських робіт здійснюється місцевими органи влади за участю територіальних органів із залученням на добровільних засадах роботодавців, за видами робіт та за участю роботодавці, визначених рішення місцевих органів влади. Інші роботи тимчасового характеру організовуються будь-яким роботодавцем за будь – яким видом робіт (головне, що це роботи, що не пов’язані з ризиком для життя.)
4. Основними засадами організації громадських робіт у відмінності до інших робіт тимчасового характеру є те, що:
- • Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.
• Громадські роботи, повинні відповідати потребам певної територіальної громади або задовольняти суспільні потреби територіальних громад, організовуються місцевими державними адміністраціями за участю територіальних органів на договірних засадах.
• Місцеві органи влади щороку приймають рішення щодо організації громадських робіт, визначають види робіт, роботодавців, за участю яких планується організація таких робіт, та інформують їх про прийняте рішення. Як правило такими роботодавцями є комунальні підприємства міста, за участю яких та з залученням безробітних можуть організовуватися громадські роботи з благоустрою та озелененню території міста, прибирання вулиць, скверів, парків, прилеглих до пам’ятників культури і архітектури територій та прибудинкових територій, прибирання ринкових площ, ліквідація снігових заметів, тощо.
• Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:
- 1) мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
2) можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
3) мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
4) надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.
Яким чином здійснюється фінансування громадських робіт?
Згідно з пунктом 10 зазначеного Порядку фінансування організації громадських робіт, до яких залучаються зареєстровані безробітні та (або) працівники, які втратили частину заробітної плати, здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття рівними частинами пропорційно сумі витрат на їх організацію на договірних засадах.
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 28.03. 2013р. №159, затверджена примірна форма договору, який укладається між роботодавцем та територіальним органом.
У договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації зазначаються права та обов’язки сторін, відповідальність сторін, порядок фінансування організації громадських робіт, порядок внесення змін та умови розірвання, припинення договору.
У договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, до яких залучаються зареєстровані безробітні та (або) працівники, які втратили частину заробітної плати, обов’язково визначаються, зокрема, право територіального органу проводити перевірку цільового використання коштів, що спрямовуються на фінансування організації таких громадських робіт, та обов’язок роботодавця надавати під час такої перевірки необхідні документи і пояснення, а у разі виявлення факту нецільового використання коштів – повернути суму, використану не за призначенням, з урахуванням індексації на рівень інфляції.
Невід’ємною частиною договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації є кошторис витрат із фінансування організації громадських робіт – фінансовий план використання коштів на організацію громадських робіт з визначенням обсягу та напрямів їх використання.
Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел шляхом їх спрямування на:
- • оплату основної та додаткової заробітної плати осіб, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України “Про оплату праці”;
• сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема у період тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
• оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору;
• оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку осіб, які беруть участь у громадських роботах;
• оплату медичного та наркологічного огляду (у разі потреби);
• придбання малоцінних необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, їх ремонт та обслуговування.
У строки, визначені в договорі про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, роботодавець надає територіальному органу довідку про виконання громадських робіт особами, направленими територіальним органом, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Відповідальність за цільове використання коштів, що спрямовуються на фінансування організації громадських робіт, покладається на сторони договору про організацію громадських робіт та фінансування їх організації.
