ДПС України роз’яснила норми податкового і трудового законодавства щодо застосування податкової соціальної пільги та утримання штрафів за порушення цього порядку.
Листом від 06.03.2012 р. № 8724/Я/17-1114 Державна податкова служба України роз’яснила порядок утримання із заробітної плати працівника штрафу за необгрунтоване застосування податкової соціальної пільги.
Так, відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем його нарахування (виплати).
У разі, якщо платник податків порушує відповідні норми Кодексу (п. 169.2 ст. 169 ПКУ), в результаті чого податкова соціальна пільга застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, коли відбулося вказане порушення. На підставі цього кожен роботодавець нараховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку (а в разі, коли сума виплати недостатня, — за рахунок наступних виплат).
Водночас статтею 128 Кодексу законів про працю встановлено обмеження щодо розміру відрахувань із заробітної плати. Так, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п’ятдесяти відсотків заробітної плати, належної до виплати працівникові.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70%.
Таким чином, при застосуванні платником податків (роботодавцем) вимог пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу такий роботодавець повинен дотримуватися норм ст. 128 КЗпП.
