Реєструйся

Щодо наслідків безпідставного застосування податкової соціальної пільги


ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.03.2012 р. N 8724/Я/17-1114

Щодо наслідків безпідставного застосування податкової соціальної пільги

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України <…>, в межах своєї компетенції та згідно з нормами чинного законодавства повідомляє наступне.

З 1 січня 2011 року порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 N 2755 (далі – Кодекс), яким встановлено (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169), що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (даліПКУ), якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється. Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Водночас, статтею 128 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р. (даліКЗпП) встановлено обмеження щодо розміру відрахувань із заробітної плати. Так, відповідно до абз. 1 цієї статті при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, – п’ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п’ятдесят процентів заробітку.

Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Таким чином, при застосуванні платником податку (роботодавцем) вимог пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Кодексу такий роботодавець має дотримуватись норм ст. 128 КЗпП.

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регламентовано ст. 81 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-IV (далі – Кодекс), відповідно до якої посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред’явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред’явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому цього пункту, не дозволяється.

 

Заступник Голови

А. Ігнатов

Матеріали до теми


Підписано Державний бюджет ’2024: про прожитковий мінімум, виплати і зарплати
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Витрати на соціальний захист населення передбачені ...