Все ще не вщухають спори щодо того, як саме з 4 вересня 2021 року слід враховувати премії у розрахунку середньої заробітної плати, якщо вони нараховані за 2 і більше місяці. У зв’язку зі змінами, внесеними постановою КМУ від 1 вересня 2021 року № 917 до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок № 100), нова редакція абзацу 3 пункту 3 цього Порядку допускає неоднозначне трактування, у зв’язку з чим на практиці можливі різні варіанти розрахунків.
Як відомо, Мінекономіки рекомендує застосовувати «перспективний» метод врахування премій, що підтверджено листами від 21 вересня 2021 року № 4711-06/46416-07 та від 10 вересня 2021 року № 4711-06/45145-07. Натомість значна частина експертів та бухгалтерів вважають, що суть змін в абзаці 3 пункту 3 Порядку № 100 полягає не у запровадженні «перспективного» методу врахування премій, а лише у визначенні моменту, з якого премія враховується при обчисленні середнього заробітку, що дозволяє не проводити перерахунки середньої зарплати за минулі періоди.
Але наразі потребує уваги й інше закономірне питання, зумовлене змінами у Порядку № 100. Воно полягає у наступному: оскільки в умовах невизначеності із застосуванням абзаці 3 пункту 3 Порядку № 100 бухгалтерам доводиться обирати метод врахування премій, то до яких негативних наслідків може привести застосування того чи іншого методу, якщо через деяких час виявиться, що він був «неправильним». З’ясуємо це.
Чи перевіряє Держпраці нарахування премій?
Ймовірність того, що під час перевірки інспектор праці буде перевіряти правильність розрахунків середньої заробітної плати, дуже низька. Знайти заниження суми відпускних або суми оплати праці за дні відрядження у зв’язку із застосуванням «неправильного» методу врахування премій практично неможливо. Для цього потрібно багато часу і знань.
Однак, якщо у інспектора праці буде конкретна інформація, яку він може взяти із скарги працівника, то ймовірність виявлення порушення збільшується. Наприклад, добре поінформований працівник (з числа високооплачуваних топменеджерів) може подати до Держпраці звернення про порушення його прав роботодавцем в частині оплати праці, а саме заниження компенсації за відпустку при звільненні. У такому разі інспектор праці вже матиме шанси знайти підстави для застосування штрафу (2 розміри МЗП) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
До речі, цей же поінформований працівник зможе і до суду звернутися з позовом, якщо ціна питання буде варта такого позову.
Чи можуть бути проблеми при податкових перевірках?
Відповідно до Податкового кодексу об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається за показниками, обчисленими за даними бухобліку. Перевіряти прискіпливо витрати на оплату праці податкові інспектори можуть, а от довести, що ці витрати було завищено у зв’язку із обранням «неправильного» методу врахування премій при нарахування відпускних, компенсації чи оплати за дні відрядження, це навряд чи податківці зможуть, не маючи чіткого алгоритму розрахунку. А як відомо, цього алгоритму наразі немає. Є лише рекомендації Мінекономіки у вказаних вище листах, за якими якраз і можна дуже суттєво завищити фонд оплати праці.
Та уявімо, що незабаром такий алгоритм з’явиться. І якщо він не буде не за «перспективним» методом, то можуть з’явитися і проблеми при податкових перевірках.
Варто звернути увагу і на той факт, що незабаром постане питання з формуванням резервів для оплати відпусток на наступний рік. При застосуванні «перспективного» методу врахування премій навряд чи можливо передбачити суму витрат на оплату відпусток у наступному році, адже базового показника щодо витрат на оплату відпусток, від якого можна було б відштовхуватися, немає. Є загальні витрати на оплату відпусток, на які могли впливати різні методи врахування премій у середній зарплаті. Але чи можна за цими показниками витрат визначити суму резерву на наступний рік?
Варто також додати, що застосування «перспективного» методу врахування премій, який може привести до суттєвого завищення фонду оплати праці, ймовірно зумовить особливу зацікавленість власників щодо причин такого завищення. А якщо йдеться про бюджетну сферу, то зацікавленість може бути з боку Держаудиту.
Тож як діяти наразі для уникнення можливих ризиків?
По суті, найоптимальніший варіант — відмовитися від нарахування працівникам премій за 2 і більше місяців. Варто обрати варіант нарахування премії у поточному місяці за поточний місяць. У такому разі не потрібно буде розподіляти суму премії на інші місяці розрахункового періоду, що й дозволить уникнути ризиків.
Джерело: https://www.visnuk.com.ua
