...
Реєструйся

Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці


УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 386/2011

Про Положення про Державну інспекцію України з питань праці

1. Затвердити Положення про Державну інспекцію України з питань праці (додається).

2. Установити, що Державна інспекція України з питань праці є правонаступником прав та обов’язків Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю – урядового органу, що діяв у системі Міністерства праці та соціальної політики України.

3. Кабінету Міністрів України привести у тримісячний строк свої акти у відповідність із цим Указом.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

6 квітня 2011 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 6 квітня 2011 року №386/2011

П О Л О Ж Е Н Н Я
про Державну інспекцію України з питань праці
 

1. Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра соціальної політики України (далі – Міністр).

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики  з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі – загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

2. Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України    (далі – Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

3. Основними завданнями Держпраці України є:

реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю;

реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення;

реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

розроблення та внесення пропозицій щодо формування державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, а також законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

4. Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань:

1) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі – роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства;

2) здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці (щодо застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, галузевих переліків важких робіт, робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, зайнятість на яких дає право на підвищену оплату праці, а також надання працівникам підприємств пільг і компенсацій за роботу із шкідливими умовами праці; проведення атестації робочих місць за умовами праці);

3) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; дотримання прав і гарантій щодо працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

4) здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі громадськими організаціями інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині:

реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів;

подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів;

виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;

5) здійснює контроль за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

6) взаємодіє в межах своїх повноважень з центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці;

7) проводить роз’яснювальну роботу з питань недопущення дискримінації на робочих місцях ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

8) взаємодіє з іншими органами влади, об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців, іншими громадськими організаціями з питань запобігання використанню праці дітей;

9) забезпечує інформування населення щодо додержання законодавства про працю, зайнятість населення, а також законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

10) здійснює роз’яснювальну та консультаційну роботу з роботодавцями з питань, що належать до компетенції Держпраці України;

11) разом з представниками інших органів виконавчої влади бере участь у комісіях із розслідування нещасних випадків на виробництві;

12) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держпраці України Президентом України.

5. Держпраці України з метою організації своєї діяльності:

1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства та в установленому порядку подає їх Міністру;

2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держпраці України та на керівні посади в її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату Держпраці України та її територіальних органів;

3) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держпраці України, її територіальних органах;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держпраці України, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;

5) виконує у межах повноважень функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

6) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних із діяльністю Держпраці України;

7) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті;

8) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;

9) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Держпраці України відповідно до встановлених правил.

6. Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право:

1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Держпраці України;

2) одержувати в установленому законодавством порядку безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики – статистичні дані;

3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

4) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції;

5) здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, а також перевірки робочих місць працівників, розташованих поза цими приміщеннями, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення) та законодавством про зайнятість;

6) здійснювати безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці України копії або витяги з документів;

7) видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;

8) складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення;

9) вносити роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування, пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, передавати матеріали про порушення до правоохоронних органів;

10) на створення роботодавцями, у тому числі фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, належних умов для проведення перевірок посадовими особами Держпраці України.

7. Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

8. Держпраці України під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, підприємствами, установами, організаціями, а також всеукраїнськими об’єднаннями профспілок і всеукраїнськими об’єднаннями роботодавців.

9. Держпраці України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства, інших актів законодавства, а також доручень Президента України та Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держпраці України.

10. Держпраці України очолює Голова, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра, та звільняється з посади Президентом України.

Голова Держпраці України за посадою є Головним державним інспектором України з питань праці.

11. Голова Держпраці України:

1) очолює Держпраці України, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держпраці України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями;

2) вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо формування державної політики у сферах державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (у тому числі з питань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Положення), законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та розроблені Держпраці України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства з питань, що належать до сфери діяльності Держпраці України;

3) забезпечує виконання Держпраці України та її територіальними органами Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства з питань, що належать до сфери діяльності Держпраці України, та доручень Міністра;

4) затверджує за погодженням із Міністром схвалені на засіданні колегії річний план роботи Держпраці України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;

5) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Держпраці України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держпраці України,   її   територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

6) вносить пропозиції Міністру щодо кандидатур на посади своїх заступників;

7) затверджує за погодженням із Міністром структуру апарату Держпраці України, затверджує положення про структурні підрозділи апарату Держпраці України;

8) вносить Міністрові пропозиції щодо утворення у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держпраці України і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Держпраці України, які є юридичними особами публічного права;

9) утворює в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держпраці України і коштів, передбачених на її утримання, ліквідовує, реорганізовує за погодженням із Кабінетом Міністрів України та Міністром територіальні органи Держпраці України як структурні підрозділи її апарату;

10) призначає на посади за погодженням із Міністром та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Держпраці України, призначає на посади за погодженням із Міністром, звільняє з посад заступників керівників територіальних органів Держпраці України;

11) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держпраці України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держпраці України;

12) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

13) забезпечує взаємодію Держпраці України зі структурним підрозділом Міністерства, відповідальним за взаємодію з Держпраці України;

14) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Міністерством та Держпраці України і вчасність її подання;

15) проводить особистий прийом громадян;

16) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держпраці України;

17) здійснює інші повноваження, передбачені законами України та іншими актами законодавства у визначених сферах діяльності.

12. Голова Держпраці України має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі погоджених із Міністром пропозицій Голови Держпраці України, та звільняються з посад Президентом України.

Перший заступник та заступник Голови Держпраці України є відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора України з питань праці.

13. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держпраці України, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держпраці України утворюється колегія у складі Голови Держпраці України (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держпраці України за посадою, визначених посадових осіб Міністерства. У разі потреби до складу колегії Держпраці України можуть входити керівники структурних підрозділів Держпраці України, а також у встановленому порядку інші особи.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу Держпраці України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держпраці України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи.

Рішення про утворення та ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний і персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держпраці України.

14. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держпраці України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структура апарату Держпраці України затверджується її Головою за погодженням із Міністром.

Штатний розпис і кошторис апарату Держпраці України затверджуються Головою Держпраці України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Держпраці України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Глава Адміністрації Президента України С.ЛЬОВОЧКІН

Матеріали до теми


Зміни до деяких процесуальних кодексів у частині доступу до правосуддя осіб з інвалідністю
Кабінет Міністрів 27 березня зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону № 11132 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, ...
Зміни у фінансуванні здобуття вищої освіти: ВРУ ухвалила законопроєкт у першому читанні
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої ...