вноситься народними депутатами
України М. В. Опанащенко (посвідчення N 408),
І. О. Рибаков (посвідчення N 428)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
(щодо забезпечення зайнятості сільського населення
та утримання соціальної сфери села)
Верховна Рада України постановляє:
I. У Законі України “Про зайнятість населення” (Офіційний вісник України, 2012 р., N 63, ст. 2565):
1) Частину 1 статті 14 доповнити пунктом 8 наступного змісту:
“8) мешканці сільської місцевості.”;
2) Частину 2 статті 14 викласти у такій редакції
“2. Для працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті громадян (крім інвалідів, які не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється згідно із Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, мешканців сільської місцевості, норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із Законом України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”) підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.”;
3) Частину 1 статті 24 доповнити пунктом 4 такого змісту:
“4) забезпечення зайнятості населення сільської місцевості;”;
4) Частину 2 статті 24 доповнити пунктом 7 такого змісту:
“7) обов’язкове працевлаштування мешканців сільської місцевості при використанні у своїй діяльності земель сільськогосподарського призначення.”.
2. Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1990 р., N 45, ст. 602) доповнити новою статтею 141 такого змісту:
“Стаття 141. Гарантії працевлаштування мешканців сільської місцевості
1. Для підприємств, установ, організацій, селянських (фермерських) господарств, фізичних осіб, які використовують землі сільськогосподарських призначення, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування мешканців сільської місцевості з розрахунку не менше одного робочого місця на двадцять гектар використовуваних площ сільськогосподарських угідь.
2. Підприємства, установи, організації, селянські (фермерські) господарства, фізичні особи, які використовують у своїй діяльності землі сільськогосподарського призначення, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування мешканців сільської місцевості відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування мешканців сільської місцевості. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
3. Підприємства, установи, організації, селянські (фермерські) господарства, фізичні особи, які використовують у своїй діяльності землі сільськогосподарського призначення, самостійно здійснюють працевлаштування мешканців сільської місцевості відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
4. Виконання нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, селянським (фермерським) господарством, фізичною особою, які використовують у своїй діяльності землі сільськогосподарського призначення мешканців сільської місцевості, для яких це місце роботи є основним.”
3. У Законі України “Про оренду землі” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998 р., N 46-47, ст. 280) частину першу статті 31 доповнити абзацом десятим такого змісту:
“невиконання орендарем нормативу робочих місць для працевлаштування мешканців сільської місцевості.”.
II. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України
