Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо встановлення обмежень при обранні на посаду (призначення виконувача обов’язків) керівника вищого навчального закладу

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо встановлення обмежень при обранні на посаду (призначення виконувача обов’язків) керівника вищого навчального закладу

Верховна Рада України постановляє:
I. Статтю 42 Закону України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., N 37 – 38, ст. 2004) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
“2. Не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов’язків) на посаду керівника вищого навчального закладу особа, яка:
1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
2) має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;
4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
6) підпадає під дію частини третьої статті 1 Закону України “Про очищення влади”;
7) голосувала за диктаторські закони 16 січня 2014 року”.
У зв’язку з цим частини другу – п’яту вважати відповідно частинами третьою – шостою.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Виконувач обов’язків керівника вищого навчального закладу, який на день набрання чинності цим Законом підпадає під дію частини другої статті 42 цього Закону, підлягає звільненню засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) протягом двох тижнів з дня набрання чинності цим Законом.
3. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.