КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 листопада 2010 р. N 1059
Київ
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), згідно з додатком.
| Прем’єр-міністр України | М. АЗАРОВ |
Інд. 26
| Додаток |
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)
1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб’єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю, є:
1) чисельність працівників;
2) стан оплати праці;
3) додержання вимог законодавства у разі звільнення працівників за ініціативою адміністрації суб’єкта господарювання;
4) порушення вимог законодавства про працю.
2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього та незначного.
3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) на яких працює більш як 201 особа;
2) які не дотримуються вимог законодавства щодо оплати праці;
3) які протягом минулого та поточного років провели вивільнення працівників за ініціативою адміністрації або прийняли рішення щодо скорочення їх чисельності;
4) які нараховують або виплачують заробітну плату, розмір якої менше встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну чи погодинну норму праці;
5) які використовують найману працю без належного оформлення трудових відносин;
6) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено грубі порушення вимог законодавства про працю, що мають ознаки злочинів, передбачених статтями 172, 173 і 175 Кримінального кодексу України;
7) які порушують вимоги законодавства про працю щодо використання праці жінок, неповнолітніх та осіб з обмеженими можливостями;
8) які не дотримуються умов генеральної, галузевої (регіональної) угоди та/або колективного договору;
9) які порушують вимоги законодавства про працю щодо тривалості робочого часу, часу відпочинку і праці молоді.
4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) на яких працює від 50 до 200 осіб;
2) які порушують строки виплати заробітної плати;
3) які нараховують або виплачують заробітну плату у мінімальному розмірі за кваліфіковану працю;
4) у яких протягом попередніх 12 календарних місяців за результатами планових та позапланових перевірок виявлено порушення вимог законодавства про працю, за якими посадові особи суб’єкта господарської діяльності притягалися до адміністративної відповідальності;
5) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій і виплати компенсацій, передбачених законодавством про працю;
6) які не дотримуються вимог законодавства щодо надання гарантій під час притягнення працівників до матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі чи організації;
7) які не дотримуються порядку запровадження та зміни норм праці;
8) які порушують порядок застосування дисциплінарних стягнень.
5. До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим і середнім ступенем ризику.
6. Планові перевірки суб’єктів господарювання, пов’язані з державним наглядом (контролем) у сфері додержання вимог законодавства про працю, проводяться:
з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на два роки;
з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки.
____________
