...
Реєструйся

Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця (у запитаннях і відповідях)


Розірвання трудового договору у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України)

 

Що є підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу?

Підставою, за якою власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір з працівником, є поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Звільнення за цією підставою допускається, коли на роботодавця відповідно до законодавства покладається обов’язок поновити на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. Зокрема, коли органи, що розглядають трудові спори, виносять рішення про поновлення на роботі працівника, якого незаконно звільнили або перевели на іншу роботу.

Слід зазначити, що для поновлення незаконно звільненого чи переведеного працівника на попередній роботі не є обов’язковим про це рішення відповідного органу, що вирішує спір (комісії з трудових спорів, суду). Визнавши факт звільнення чи переведення працівника неправомірним, роботодавець може і за власною ініціативою чи за вимогою контролюючого органу (профспілкової організації, інспекції з праці тощо) поновити працівника на роботі.

Читайте також: Статтю Миколи Бойко «Поновлення працівника на попередній роботі у разі» у № 11, 2019 «КАДРОВИК.UA» та Ганни Лисенко «Рішення про поновлення на роботі: виконуємо негайно чи чекаємо апеляції?» у № 1, 2020 «КАДРОВИК.UA»

 

Чи вважатиметься підставою для припинення трудового договору за пунктом 6 статті 40 КЗпП повернення працівника на попередню роботу після закінчення строку його депутатських повноважень чи повноважень за іншою виборною посадою або після звільнення з військової служби?

У багатьох випадках законодавство надає право певним особам вимагати надання попередньої роботи.

Зокрема, відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 року № 2790-XII (далі — Закон № 2790) народному депутатові після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а якщо це неможливо — його зараховують до резерву кадрів Головного управління державної служби України.

Відповідно до частини 2 статті 33 «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а якщо її нема — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство).

У разі якщо неможливо надати відповідну роботу (посаду), на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Працівникам, звільненим з роботи у зв’язку з обранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчення терміну їх повноважень відповідно до частини 5 статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV надається попередня робота (посада) або, за згодою працівника, інша рівноцінна робота (посада).

Відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII за військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах будь-якої форми власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх у тримісячний строк на те саме підприємство або його правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони обіймали до призову на військову службу.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року № 1975-XI за громадянином, який проходить альтернативну службу, зберігається попередня робота (посада), яку він виконував (обіймав) до направлення на службу, а якщо її нема, надається інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві.

У зазначених вище випадках, у разі повернення працівника на попередню роботу після закінчення повноважень за виборною посадою, по закінченні військової (альтернативної невійськової) служби чи з інших, передбачених законодавством підстав, роботодавець (служба зайнятості) має можливість працевлаштувати такого працівника на іншу рівноцінну посаду (роботу), ніж ту, яку він обіймав (виконував) на тому самому підприємстві, а в окремих випадках, за згодою працівника, і на іншому підприємстві. Тому такі обставини не можуть слугувати підставою для застосування пункту 6 статті 40 КЗпП.

Верховний Суд України не визнає можливості припинення трудового договору з працівником за мотивами повернення на попередню роботу після закінчення повноважень за виборною посадою особи, котра раніше звільнилася з цієї роботи у зв’язку з обранням на таку посаду, якщо тільки працівника не було прийнято на строк повноважень цієї особи на виборній посаді (п. 19 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. Розділ ХІV «Трудове право» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — № 8. — 1998).

Частиною 7 статті 20 Закону № 2790 прямо передбачено, що з працівником, якого в порядку заміщення взяли на посаду, що її обіймав народний депутат, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається, коли народний депутат повертається на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень народного депутата.

Одначе у цьому випадку посилатися слід на пункт 2 статті 36 КЗпП України (закінчення строку).

 

Чи можна звільнити працівника за пунктом 6 статті 40 КЗпП у разі поновлення на роботі іншого працівника, який раніше обіймав цю посаду, але був звільнений з роботи або посади у зв’язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності?

Верховний Суд України роз’яснив, що працівникові, якого звільнили з роботи або посади у зв’язку з незаконним засудженням або відсторонили від посади через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, мають поновити на попередній посаді або надати іншу рівноцінну роботу (посаду) на підставі статті 6 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду» від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі — Закон № 266/94). Отже, в цьому випадку можна звільнити працівника, якого прийняли на його місце, за пунктом 6 статті 40 КЗпП України, крім випадків ліквідації підприємства, скорочення посади та якщо є інші причини, що перешкоджають поновленню працівника, скажімо, коли цю посаду обіймає вагітна жінка, жінка, що має дитину віком до трьох років, чи інший працівник, якого відповідно до законодавства не можна звільнити (п. 10 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. Розділ ХІV «Трудове право» // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — № 8. — 1998).

 

Який порядок розірвання трудового договору за пунктом 6 статті 40 КЗпП?

Розірвати трудовий договір з новоприйнятим працівником можна за умови, якщо працівник, який раніше виконував цю роботу, наполягає на поновленні його на роботі.

Звільнення здійснюється у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу або коли працівник відмовився від такого переведення.

Слід звернути увагу, що працівника не можна звільнити за пунктом 6 статті 40 КЗпП, якщо він підпадає під категорію працівників, звільнення яких з ініціативи роботодавця законодавством заборонено.

Розірвання трудового договору у зв’язку з поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, відповідно до ст. 431 КЗпП допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) та без попередження працівника про таке звільнення. При припиненні трудового договору із зазначених підстав видається наказ (додаток), звільненому працівникові, відповідно до статті 44 КЗпП, виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

У трудовій книжці робиться запис про звільнення: «Звільнено у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, п. 6 ст. 40 КЗпП України».

 

Завантажити зразок документа ви можете перейшовши до розділу «Зразки документів»

Микола Бойко, доцент Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, адвокат