Мінекономіки розробило законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реформування законодавства у сфері соціальних відпусток)».
Однією з новацій зазначеного законопроєкту є введення понять: «одинокий батько» та «одинока мати».
Такі поняття до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) вносяться вперше. Сподіваємося, що це додасть упорядкованості в сфері трудових відносин з зазначеними категоріями, зокрема впорядкує питання щодо надання одного з видів соціальних відпусток — додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Так, для цілей Кодексу законів про працю України дається на законодавчому рівні надається тлумачення поняття «одинока мати» та «одинокий батько».
- одинокою матір’ю є — мати дитини, у актовому записі та/або свідоцтві про народження якої відомості про чоловіка як батька внесені в установленому порядку за її вказівкою; мати дитини, батько якої помер, відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим, якщо ця дитина не була усиновлена іншим чоловіком;
- одинокий батько — батько дитини, матір якої померла, відповідно до рішення суду позбавлена батьківських прав, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, якщо ця дитина не була усиновлена іншою жінкою.
Що змінилося?
На сьогодні тлумачення поняття «одинока мати» міститься в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (далі — Постанова № 9).
Одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Внаслідок цього існує проблема визначитися, яка жінка виховує дитину сама і які документи вона має надати роботодавцю для підтвердження свого статусу одинокої матері.
Нагадаємо, хто відповідно до Постанови № 9 наразі вважається одинокою матір’ю:
- жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері;
- вдова;
- інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.
Як бачимо, за новацією, яка міститься в законопроекті, більше немає розпливчатого поняття «інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама». Натомість з’явилися чітко виражені категорії:
- мати дитини, у актовому записі та/або свідоцтві про народження якої відомості про чоловіка як батька внесені в установленому порядку за її вказівкою;
- мати дитини, батько якої помер;
- мати дитини, батько якої відповідно до рішення суду позбавлений батьківських прав;
- мати дитини, батько якої відповідно до рішення суду визнаний безвісно відсутнім;
- мати дитини, батько якої відповідно до рішення суду оголошений померлим.
! Поява чітко визначених категорій в законодавстві надалі унеможливлює прирівнювати до категорії «одинокої матері» розлучену жінку, батько дитини якої не бере участі у вихованні дитини.
Крім того, кожна з категорій, зазначених в понятті «одинока мати / одинокий батько» обумовлює наявність чітко зазначеного документа, який підтверджує відповідний статус працівниці або працівника, як то:
- свідоцтво про народження дитини;
- довідка з установи реєстрації актів громадського стану;
- свідоцтво про смерть батька дитини або відповідне рішення суду.
Тобто з прийняттям відповідного законопроєкту відпаде необхідність вгадувати документи, які б підтвердили виховання матір’ю / батьком дитини самостійно.
Отже, «довідочки із садочка чи школи» стануть не потрібні.
Хочеться зазначити, що окремі норми законодавства, а саме Порядок надання відпустки при народженні дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 693, містять фактично тотожні поняття «одинокої матері» та «одинокого батька», але вони вживаються стосовно дитини, у зв’язку з народженням якої надається відпустка.
Тож новація цілком зрозуміла і корисна, оскільки це поняття давно потрібно конкретизувати.
Але не зрозумілим залишається тільки одне: чому ці поняття пропонується ввести до статті 51 КЗпП «Скорочена тривалість робочого часу»?
Продовження аналізу законопроєкту читайте в наступних статтях.
 | Автор Вікторія Ліпчанська, шеф-редактор кадрового напряму групи компаній «МЕДІА-ПРО» та журналу «КАДРОВИК.UA», президент Всеукраїнської асоціації кадровиків, головний координатор Академії Трудових Відносин |
