МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від
04.10.2010 р. N 306/13/116-10
Відповідно до статті 19
Закону України “Про відпустки” жінці, яка працює і має двох або
більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину,
одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі
тривалого перебування матерів в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла
дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова
оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і
неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
За наявності декількох
підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати
17 календарних днів.
Що стосується надання
соціальної додаткової відпустки одиноким матерям, то визначення “одинокої
матері” наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України
“Про практику розгляду судами трудових спорів” від 06.11.92 р. N 9 та
пункті 5 частини тринадцятої статті 10 Закону України “Про
відпустки”.
Так згідно з постановою
Пленуму Верховного Суду України одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не
перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про
батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за
вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Оскільки пункт 5
частини тринадцятої статті 10 Закону України “Про відпустки” визначає
одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти)
для надання відпустки значення не має.
Отже, право на
додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі
і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або
запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова;
жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка
виховує дитину без батька).
На думку колегії
Верховного Суду України (лист від 31.03.98 р. N 1-11/94), в останньому випадку
(жінка, яка виховує дитину без батька) йдеться про жінку, яка не перебуває у
шлюбі, а батьком її дитини зазначена конкретна особа, та розлучену жінку.
Оскільки у наведеному у
листі випадку жінка перебуває у шлюбі, то права на соціальну додаткову
відпустку за статтею 19 Закону України “Про відпустки” вона не має.
Слід зазначити, що
стаття 157 Сімейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини
вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини,
зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з
нею.
Статтею 158 Сімейного
кодексу України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та
піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того
із батьків, хто проживає окремо від неї.
У разі ухилення батька
від виконання своїх обов’язків з виховання дитини мати має право звернутися до
суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
|
Директор |
О. |
