ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 16.12.2015 р. N 11712/Р/99-99-17-03-03-14
Державна фіскальна служба України розглянула звернення […] щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу платника податку, який має статус учасника АТО (під час телефонної розмови з’ясовано, що видом доходу є заробітна плата, яка отримувалась від роботодавця під час мобілізації на особливий період та отримується після демобілізації).
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон N 3551).
Відповідно до п. 19 ст. 6 Закону №3551 до осіб, які визнаються учасниками бойових дій, зокрема, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники, які брали участь в АТО.
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону N 3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, оподаткування доходів осіб, на яких поширюється дія Закону N 3551, у тому числі на працівників, які брали участь в антитерористичній операції, здійснюється виключно за нормами Кодексу.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку згідно з умовами трудового договору (контракту).
Заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Відповідно до ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.
Враховуючи зазначене, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівнику під час мобілізації, на особливий період, на строк до дня фактичної демобілізації та заробітної плати після демобілізації, такі доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Частиною третьою ст. 119 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до дня фактичної демобілізації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З 12.11.2015 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року N 911 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року N 105”, якою внесено зміни, зокрема, до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок).
Пунктом 7 Порядку передбачено, що оподаткування, нарахування і сплата єдиного соціального внеску на компенсацію здійснюються відповідно до Кодексу і Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Згідно з пп. “и” пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, дохід, отриманий працівником, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку відповідно до Порядку, не включається до оподатковуваного доходу такого працівника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Голова | Р. М. Насіров |