До того ж зростає кількість випадків, коли українці експлуатують своїх же громадян, — це, в першу чергу, трудове і сексуальне рабство.
Про це у Львові на конференції «Координація зусиль для виявлення та підтримки потерпілих від торгівлі людьми у сільській місцевості» заявила менеджер проектів ОБСЄ в Україні Тетяна Руденко.
Як розповіла керівник громадської організації «Жіночі перспективи» Любов Максимович, жителі малих міст і сіл потерпають від торгівлі найчастіше. Тому що там найбільш гостро відчутна проблема безробіття, виїжджають цілими селами, кримінальні структури легко можуть умовити селянина внаслідок низької поінформованості, пояснила Максимович. Проблем додає і те, що селянин, який постраждав від торгівлі, не знає куди звертатися і боїться розголосу.
Для цього громадські організації проводять тренінги з головами сільських рад.
«Навчання дало свої результати. Ми це знаємо зі статистики дзвінків на гарячу лінію потенційних мігрантів, ми це відстежуємо. Кількість дзвінків зросла», — розповіла Максимович.
Є скарги від людей, яких вивозили на рабську сільськогосподарську працю в південні регіони країни або на будівництво, а потім не розрахувалися за виконану роботу.
На даний момент громадські організації напрацьовують механізми виявлення жертв торгівлі людьми і надання їм допомоги, яка повинна бути прописана в Законі «Про запобігання торгівлі людьми». Проект закону перебуває на узгодженні і повинен бути прийнятий парламентом в кінці цього року або вже в наступному році, додала Максимович.
Експерти нарікають, що в даний час держава не має ні програми, ні структури або спеціалізованих будинків для реінтеграції жертв торгівлі, проблемою займаються переважно громадські організації.
