У листі Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України від 8 листопада 2024 року № 2800-030401-8/68922 надано роз’яснення щодо обчислення середньої заробітної плати.
Згідно із пунктами першим та третім частини першої статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, — на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. При цьому нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Щоб мати практичний гід для вирішення всіх завдань, які можуть зустрітися на професійному шляху кадровика — передплачуй журнал «КАДРОВИК.UA»
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески.
Нормою пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок № 1266), визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, до яких відноситься і період тимчасової непрацездатності.
Згідно із пунктом 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до Державної податкової служби.
Хочеш покращити свої знання? Запрошуємо на Кадровий форум «Зміни трудового законодавства та військового обліку — 2024. Що врахувати в роботі на 2025?»
Отже, при обчисленні середньоденної заробітної плати у місяцях розрахункового періоду заробітну плату необхідно враховувати в частині, на яку нараховувався єдиний соціальний внесок, в межах розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому дні тимчасової непрацездатності працівника виключаються із розрахункового періоду, а сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, відповідно, не враховується.
Джерело: ПФУ