...
Реєструйся

Сільськогосподарська дотація — 2018. Через терни до зірок


Ми продовжуємо стежити за розвитком подій щодо державної підтримки сільгоспвиробників у 2018 році, адже запитання, як отримати свою законну частину дотації, досі залишається актуальним. Всі добре знають, що з 1 січня 2018 року змінено принцип розрахунку суми бюджетної дотації для сільгоспвиробників. З цієї дати запрацювало й обмеження щодо загальної суми бюджетної дотації на одного сільгоспвиробника на рік. Ми ставимо на меті з’ясувати, яких ланок, що без них сільгоспвиробники не зможуть отримати державну підтримку, бракує в ланцюжку «ПДВ — дотації»?

Сільське господарство — одна з провідних галузей економіки України, тому на її державну підтримку виділяється значна частина бюджетних коштів. Є кілька напрямків такої підтримки:

— дотації виробникам тваринницької продукції;

— програма 20-відсоткової компенсації вартості української сільгосптехніки  Сноска 1;

— компенсація (шляхом здешевлення) кредитних ставок;

— окрема підтримка хмелярства, висаджування садів, виноградників та ягідників.

Сноска 1     Така підтримка передбачена Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженим постановою КМУ від 01.03.2017 р. № 130.

Окрім цього, в ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України»  від 24.06.2004 р. № 1877-IV (далі — Закон № 1877) передбачено так звану бюджетну дотацію сільськогосподарським товаровиробникам. Вона з’явилась рік тому, коли з 1 січня 2017 року було скасовано дію ст. 209 ПКУ, яка встановлювала спеціальний режим оподаткування ПДВ виробників сільськогосподарської продукції. Розраховану суму ПДВ не потрібно було сплачувати до бюджету, але використовувати її на власні потреби сільгоспвиробники могли лише у певному порядку. До речі, діяти спецрежим мав би до 1 січня 2018 року. Втім. маємо те, що маємо.

Тепер працює дещо інший механізм: виробники певних видів сільгосппродукції є платниками ПДВ на загальних підставах, проте сплачена до бюджету сума цього податку є підставою для отримання такими платниками сільгоспдотації з бюджету (так звана квазі-акумуляція ПДВ). Крім того, сільгоспвиробники мають право на компенсацію від держави частини вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва. Як діє цей механізм станом на початок 2018 року?

Реалії 2018-го

Замість ст. 209 в ПКУ працює п. 51 підрозділу 2 «Перехідних положень», який з 01.01.2018 р. завдяки Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII (далі — Закон № 2245) зазнав певних змін (про них ми розповімо далі). Як і минулого року, для отримання сільгоспдотації суб’єкт господарювання має зважати передусім на норми Закону № 1877, а саме п. 2.15 ст. 2 та ст. 161. Ці норми за минулий рік не зазнали капітальних втручань законотворців, отже, продовжують працювати у звичному режимі.

Крім того, продовжує діяти низка інших нормативних актів, а саме: Порядок № 179  Сноска 2, Постанова № 83 Сноска 3, Наказ № 275 Сноска 4.

Сноска 2  Порядок ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затверджений постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179.

Сноска 3 Порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затверджений постановою КМУ від 08.02.2017 р. № 83.

Сноска 4 Наказ Мінфіну України «Про затвердження форм заяв про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та про зняття сільськогосподарського товаровиробника з реєстрації як отримувача бюджетної дотації» від 23.02.2017 р. № 275.

Існують певні критерії для отримання сільгоспдотації:

— отримувач повинен бути платником ПДВ;

— питома вага поставленої сільгосппродукції має бути не менше 75 %;

— підприємство має займатись діяльністю, вказаною в ст. 161 Закону № 1877;

— підприємство має бути включено до реєстру отримувачів дотації (далі – Реєстр).

Прокоментуємо кожну умову. Почнемо зі статусу платника ПДВ. Як відомо, відповідно до норм ПКУ, зареєструватись платником ПДВ можна або «примусово», досягнувши обсягів постачання розміром 1 млн грн (ст. 181), або добровільно (ст. 182). Отже, оскільки сільгоспдотація безпосереднім чином прив’язана до ПДВ, неплатнику цього податку або новоствореному підприємству доведеться таки подати заяву на отримання статусу платника ПДВ.

Тепер щодо видів діяльності, при здійсненні яких товаровиробник має право за певних умов отримати сільгоспдотацію. За аналогією з видами сільгосппродукції, перерахованими у скасованому п. 209.7 ст. 209 ПКУ, виробництво яких (п. 209.17 ст. 209) давало право застосовувати спецрежим з ПДВ, отримувачі сільгоспдотації також обмежені певними видами діяльності щодо такої продукції, які перераховано в п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877. Глобально розподіл дотації здійснюється між такими напрямками:

— птахівництво: розведення свійської птиці та/або виробництво м’яса свійської птиці та/або виробництво яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку (КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80); щомісячний розмір такої бюджетної дотації не може перевищувати 50 % виділених асигнувань на бюджетну дотацію у поточному місяці (а всього на 2018 рік на підтримку сільгоспвиробництва виділено 4 млрд грн);

— інші види діяльності, визначені в п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877 (крім КВЕД 01.47, 10.12 та 10.80), тобто виноградарство, ягідництво, садівництво, свинарство, птахівництво, овочівництво, тепличні господарства, виготовлення молочної та сирної продукції, розведення великої рогатої худоби.

Як було сказано вище, додатково існує бюджетна тваринницька дотація, передбачена в ст. 15 Закону № 1877.

Розрахунок питомої ваги вартості вироблених сільгосптоварів, який необхідно зазначити в Заяві про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (форма № 1-РОБД, подається з 21 по 25 число кожного місяця) і у всіх наступних деклараціях з ПДВ, відбувається таким чином. Підраховується вартість поставлених сільгосптоварів, при цьому під сільгосптоварами маються на увазі ті товарні позиції, що описані в п. 2.15 ст. 2 Закону № 1877. Виробництво таких товарів має відбуватись на власних або орендованих основних засобах (якщо земельні ділянки орендовано, договори оренди таких земельних ділянок мають бути зареєстровані відповідно до чинного законодавства). Питома вага таких сільгосптоварів має становити не менше 75 % вартості усіх поставлених товарів протягом попередніх 12 місяців. Цей окремий показник не враховує положення п. 161.3 ст. 161 ПКУ щодо видів діяльності з сільгосптоварами. Хоча дотація отримується саме на цю діяльність, питома вага розраховується щодо вартості сільгосптоварів у загальній вартості постачань.

При розрахунку питомої ваги треба пам’ятати про деякі нюанси. Передусім про те, що  на дотацію та розрахунок питомої ваги не мають права виробники підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства — постачальників виноматеріалів (код УКТ ЗЕД 2204 29—2204 30). Також у розрахунку не беруть участі операції з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільгоспвиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Нещодавно ДФС роз’яснила, що обсяги операцій з постачання сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарської продукції, виробленої на давальницьких умовах, теж враховуються у розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ІПК ДФС від 27.11.2017 р. № 2723/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Податківці дали позитивну відповідь на запитання, чи може бути вартість тари врахована під час обрахунку суми податкових зобов’язань при продажу сільгосппродукції? Мова йде про ту тару, яка використовується для упаковки готової продукції безпосередньо в процесі виробництва, та вартість якої включається до виробничої собівартості готової продукції (ІПК ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.10.2017 р. № 2277/ІПК/08-01-12-01-10).

У подальших періодах сільгоспвиробник, унесений до реєстру, відображає всі ці показники у декларації з ПДВ та заповнює спеціальний додаток 9. З 01.01.2018 р. Мінфіну, який затверджує форму такого додатку, надано повноваження щодо встановлення додаткових вимог до відображення відомостей щодо окремих видів діяльності, визначених у п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877. Проте наразі немає інформації, чи скористався Мінфін своїми новими повноваженнями, отже, все поки що залишається по-старому.

Відсутність боргів

Додатковим критерієм для отримання дотації є сплата до бюджету податкового зобов’язання з ПДВ (тобто позитивне значення). Мова йде про позитивну суму податку щодо операцій за всіма видами діяльності. Звертаємо увагу на зміни, які було внесено цього року в п. 51 підрозділу 2 розділу  ХХ «Перехідні положення» ПКУ. В податковій декларації з ПДВ претендент на сільгоспдотацію має зазначити обсяг податкових зобов’язань з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними в п. 161.3 ст. 161 Закону № 1877, розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний податковий період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нагадаємо, що раніше треба було робити розрахунок позитивної різниці між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту звітного (податкового) періоду з ПДВ за результатами діяльності за операціями, визначеними в ст. 161 Закону № 1877. Проте згадка про податкові накладні була в п. 8 Порядку обміну інформацією Сноска 5. Тепер цей механізм розрахунку податкових зобов’язань зафіксовано в ПКУ. Причому бюджетна дотація виплачується лише за тими операціями, де у порядковому номері податкової накладної після дробу стоїть цифра «2». Ця вимога спричиняє багато проблем для товаровиробників, адже до того, як товаровиробник буде включений до Реєстру, фактично він не має права проставляти в податкових накладних цей код «2» (ознака сільгоспвиробника).

Сноска 5   Порядок надання Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою інформації стосовно бюджетної дотації, яка підлягає перерахуванню отримувачам бюджетної дотації,  затверджений постановою КМУ 21.02.2017 р. № 179.

Однак наявність податкового зобов’язання з ПДВ  не є гарантією отримання дотації. У сільгоспвиробника може виникнути борг зі сплати ПДВ (за поточною декларацією або за попередні періоди). Крім того, на момент розрахунку дотації податківці можуть провести камеральну перевірку, за наслідком якої донарахувати суму ПДВ до сплати. На жаль, якщо в інтегрованій картці платника наявний будь-який борг (навіть оскаржуваний), дотацію за такий місяць отримати буде неможливо. Ця умова прописана в абзаці п’ятому п. 2 Порядку № 83. Але й оскарження на користь платника не дасть йому змоги отримати дотацію за попередній період лише тому, що законодавство цього елементарно не передбачає. Задля уникнення неприємних сюрпризів рекомендуємо вчасно здійснювати звірки з підрозділами ДФС на предмет наявності або відсутності податкової заборгованості до кінця строку сплати ПДВ.

Розрахунок дотаційної суми

Як вище було сказано, сума сільгоспдотації напряму залежить від суми ПДВ, сплаченої підприємством до бюджету. Основним документом тут можна вважати Порядок № 83. З формальної позиції, Порядок мав би діяти лише протягом 2017 року (про це свідчить його назва). Але після закінчення 2017 року Кабмін не скасував старий  і не затвердив інший документ на заміну, тому наразі Порядок № 83 вважається чинним.

Розмір дотації розраховується таким чином: частку реалізованої дотаційної продукції в загальному обсязі реалізованої продукції треба помножити на задекларовану суму ПДВ (з урахуванням коефіцієнта пропорційності відповідно до бюджетного фінансування).

Приклад 1

Розрахунок суми дотації

 

1

Виписано податкових накладних за місяць (всього)

250 000

в тому числі за видами діяльності, що дотуються (з позначкою «2» після дробу номера)

200 000

2

Питома вага, коефіцієнт (рядок 2 : рядок 1)

0,8

3

Сума ПДВ, що підлягає сплаті (сплачено) за декларацією за всіма видами діяльності, грн

50 000

4

Сума дотації, що підлягає сплаті виробникам (рядок 3 · рядок  2), грн

40 000

Зверніть увагу

Як бачимо, в розрахунку питомої ваги не бере участі податковий кредит як такий, проте він врахований в розрахунку суми податкового зобов’язання до сплати.

Крім того, окремо ДФС розраховує за напрямками сільгоспвиробництва (птахівництво та інші види діяльності) коефіцієнти пропорційності за формулами, описаними в п. 10 та 11 Порядку № 83.

Виправлення помилок та розрахунок бюджетної дотації

Від помилок або позаштатних ситуацій не застрахований ніхто. Може статись прикра ситуація, коли отримувач бюджетної дотації вимушений перерахувати податкові зобов’язання з ПДВ через самостійно виявлену помилку і подати уточнюючий розрахунок.

Важливо

Варто пам’ятати, що, відповідно до п. 5 Порядку № 83, якщо сільгоспвиробник подав уточнюючий розрахунок уже після отримання бюджетної дотації за звітний період, і за наслідками виправлень сума податкових зобов’язань з ПДВ зменшується, держава змушена зменшити суму бюджетної дотації у наступному звітному періоді пропорційно до суми зменшення. Хоча це прямо не написано в Порядку № 83, але очевидно, що перерахунок цін у бік зниження або повернення товарів також призведе до зменшення суми бюджетної дотації наступного місяця.

Проте перерахунок цін — це не виправлення помилки, він не потребує подання уточнюючого розрахунку та відображається у поточній декларації (п. 192.3 ст. 192 ПКУ). Отже, таке зменшення податкового зобов’язання просто призведе до відповідного зменшення бюджетної дотації за той період, коли в декларації відображено перерахунок. Інше питання, що перерахунок цін (повернення товарів) потребує відповідного подання розрахунку коригування, який є невід’ємним додатком до податкової накладної. А податкове зобов’язання з ПДВ, яке є підставою для розрахунку бюджетних дотацій, формується за даними податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН. Можна припустити, що в цій ситуації зменшення дотації не відбуватиметься, однак краще з цього питання платникові отримати індивідуальну податкову консультацію.

А що буде, якщо уточнення податкового зобов’язання відбулось у позитивний бік? Податківці в цьому випадку непохитні: перерахунок суми бюджетної дотації не передбачений (ІПК ДФС від 09.11.2017 р. № 2566/6/99-99-12-02-01-15/ІПК). А оскільки в декларації з ПДВ не передбачений так званий наростаючий підсумок, то виходить що упало, те пропало.

Приклад 2

ТОВ «Сільвер» задекларувало податкове зобов’язання з ПДВ у січні 2018 року за грудень 2017 року у сумі 15 тис. грн. За результатами поданої декларації підприємство отримало бюджетну дотацію розміром 12 тис.  грн (умовно коефіцієнт для вирахування питомої ваги 0,8). У лютому 2018 року виявилось, що помилково було не врахованого податковий кредит на суму 2 000 грн. Уточнюючий розрахунок подано в лютому 2018 року до настання граничних термінів подання декларації з ПДВ за січень. Податкове зобов’язання з ПДВ до сплати за січень 2018 року — 25  тис. грн. Таким чином, якби не помилка, платникові підлягало мало бути виплачено 20 тис. грн бюджетної дотації, а так дотація становитиме 17,6  тис.  грн. За наслідками виправлення помилки, яка призвела до заниження податкового зобов’язання, підприємство недоотримає 2,4 тис.  грн бюджетної дотації за січень.

Проекти нормативних актів

Але прогрес не стоїть на місці. Існує кулька проектів нормативних актів, які, ймовірно, будуть розглянуті законотворцями, адже 2017 рік виявив усі недоліки нового механізму підтримки аграріїв. По-перше це тінізація агрорбізнесу через високу ставку ПДВ, сплата якого не компенсується дотацією. Як показала практика, ідея через дотацію повернути аграріям весь сплачений до бюджету ПДВ не спрацювала. Не в останню чергу тому, що на дотацію було виділено ліміт коштів, якого виявилось замало. А з 1 січня 2018 року, відповідно до п. 161.6 Закону № 1877, розподіл бюджетної дотації здійснюється у сумі не більше ніж 150 млн грн на одного сільгоспвиробника на рік з  урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб у значенні пп. 14.1.159 ст.14 ПКУ. Таке обмеження пов’язане з бажанням попередити технологію подрібнення юридичних осіб задля отримання максимальної суми дотації.

По-друге, наявна невиправдана перевага птахівництва перед іншими видами сільгоспдіяльності. Дотаційний механізм не враховує сезонності багатьох напрямків сільського господарства (наприклад, садівництва), через що деякі з них можуть брати участь у розподілі дотації дуже короткий час (коли податкові зобов’язання позитивні). Наприклад, за даними 2017 року більшість птахівничих підприємств отримала загалом 9 бюджетних дотацій. При цьому майже 35 % інших сільгоспвиробників отримали не більше 2 дотаційних виплат за рік. А загалом бюджетну дотацію минулого року отримало трохи більше 1 700 сільгоспвиробників. Нестачу дотаційних коштів аграрії компенсують значним підвищенням цін. Крім того, те саме птахівництво має очевидну експортну направленість, отже, отримує відповідне бюджетне відшкодування, тоді як бюджетна дотація спрямована тільки на вітчизняний ринок. Це все спонукає законотворців виправити недоліки механізму отримання та розподілу бюджетної дотації.

Звертаємо вашу увагу, що в законопроекті від 19.12.2017 р. № 7420 запропоновано зменшення ставки ПДВ щодо операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції на митній території України з 20  до 7 % шляхом внесення відповідних доповнень до п. 193.1 ст. 193 ПКУ. Загалом ці зміни ідеологічно підтримано і профільним міністерством (Мінагрополітики), і Кабміном. Отже, є суттєвий шанс на їх ухвалення.

Оскільки бюджетна дотація виявилась більш доступною для великих агрохолдингів, КМУ рішенням від 13.09.2017 р. № 664-р схвалив Концепцію розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018—2020 роки, під яку цього року уже виділено 1 млрд грн. Проте наразі не розроблено механізму реалізації цієї Концепції, що робить сам документ та виділені під нього кошти рамковими, теоретичними. Чи стане Концепція альтернативою Закону № 1877 для малих та середніх сільгоспвиробників – невідомо. Адже в Концепції не згадується ПДВ як такий, тому поки малі підприємства не в змозі вибрати тип державної підтримки.

Насамкінець, згадаємо проект внесення змін до профільних нормативних актів, підготовлений Мінагрополітики (текст на сайті міністерства https://www.minagro.gov.ua/ у розділі «Підтримка аграріїв» — «Бюджетна дотація» — «Нормативна база» — «Проект змін до розподілу бюджетної дотації», в якому пропонуються такі «покращення»:

— скасування вимоги відсутності боргу зі сплати ПДВ в місяці, коли подано заявку на отримання бюджетної дотації шляхом заповнення додатка 9 до декларації з ПДВ (тобто скасування абзацу п’ятого п. 2 Порядку № 83);

— повідомлення від ДФС до Казначейства про суму дотації для кожного отримувача із застосуванням коефіцієнтів пропорційності має відбуватись протягом 3 робочих днів не  після граничного строку сплати ПДВ, а після отримання інформації від Казначейства (п. 9 Порядку № 83);

— виключення п. 11 Порядку № 83, яким додатково встановлювались обмеження коштів, які спрямовуються на бюджетну дотацію певним товаровиробникам залежно від досягнення ним певних податкових показників за результатами діяльності;

— виключення з Порядку обміну інформацією п. 11, в якому встановлено неможливість перенесення суми ПДВ, сплаченої за дотаційними видами діяльності на наступний звітний податковий період.

Що з цих пропозицій буде прийнято, допоки невідомо. Але зрозуміло, що цього року можна чекати на певні зміни.

ПАМ’ЯТКА ЕКОНОМІСТУ

Бюджетна дотація

Мета

Бюджетну дотацію надають для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції

Термін дії

5 років (з 1 січня 2017 року по 1 січня 2022 року)

Обсяг коштів

4 000 млн грн (у 2018 році)

Право на отримання

Сільськогосподарські товаровиробники — платники ПДВ

Види діяльності, на які поширюється бюджетна дотація:

Тваринництво, вирощування винограду, фруктів, ягід, горіхів, овочів, тютюну та цукрового буряку

Обмеження

Щомісячний розмір бюджетної дотації товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50 % асигнувань, виділених на бюджетну дотацію у поточному місяці

Дії  товаровиробника для отримання дотації

Подати заяву до ДФС України щодо включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

У встановлений законодавством строк подати декларацію з ПДВ та додаток до неї.

Сплатити ПДВ до бюджету в повному обсязі

Як виплачується дотація

ДФС щомісячно протягом 3 робочих днів після граничного терміну сплати ПДВ відповідно до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та поданої податкової звітності з ПДВ визначає суму коштів для кожного отримувача із застосуванням коефіцієнтів пропорційності.

На підставі інформації ДФС Казначейство в автоматичному режимі перераховує відповідним отримувачам суми бюджетної дотації з небюджетного рахунку Мінагрополітики

Нормативно-правові акти

Порядок розподілу бюджетної дотації (постанова КМУ від 08.02.2017 р. № 83);

Порядок ведення та форма Реєстру отримувачів бюджетної дотації (постанова КМУ від 21.02.2017 р. № 179);

Порядок виплати дотації за лютий 2017 року (постанова КМУ від 22.03.2017 р. № 178)

Форми

Форма заяви для включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації (наказ Мінфіну від 23.02.2017 р. № 275);

форма декларації з податку на додану вартість та додатку до неї (наказ Мінфіну від 23.02.2017 р. № 276)

Тетяна Деркач, експерт з питань оподаткування

Джерело: журнал «Довідник економіста»

Видання для кадровиків Журнали реєстрації